Священна пісня (Бгагавад гіта) у віршованому перекладі на українську
мову стає зрозумілою і набуває якогось наче рідного забарвлення.
Арійська філософія
Мова українська
Уривки з тексту: Той, хто у нещасті здригнувся душею, — не воїн. Арієць такий лиш ганьби і зневаги достоїн.
Як юність і зрілість в літа переходять старечі, Так дух з тіла в тіло іде — і тужить не до речі.
Лиш тим, хто стійкий, незворушний у горі і щасті, Здолати сум’яття й здобути безсмертя удасться.
Ми одіж вдягаєм нову, як стара перетліла, Й душа із старого в нове поселяється тіло.
Бо хто народився на світ, той повинен умерти, Хто вмер, той відродиться в тілі новому по смерті.
Рішучість думок — то спонука на вчинки священні, Постійне вагання лиш сумніви плодить нікчемні.
Нехай тебе діло веде, а не користь від діла, Корисливість зникне — і лінь не пристане до тіла.
Хто пристрастей раб, той не зможе уникнути лиха: За пристрастю слідом прямує пожадлива пиха.