П’ять мудростей: що воно таке - Номер 9 - Каталог статей - Науково-популярний психологічний журнал
Вівторок, 06.12.2016, 12:11

ЗНАННЯ ТА РОЗВИТОК

Каталог статей

Головна » Статті » Номер 9

П’ять мудростей: що воно таке
Мудрість – це те, що зараз нам потрібно у житті найбільше. Мудрість потрібна, щоб бачити, що у всіх негараздах світу винні ми самі. Мудрість потрібна, щоб бачити різницю між тим, що нав’язують, і тим, що потрібно самим – і робити власний вибір. Мудрість потрібна, щоб розуміти , що ми всі – люди, незалежно від посади. Бог створив всіх рівними і однаковими – тому у нас всіх рівні можливості. П’ять буддійських Мудростей є, насправді, не тільки буддійськими, але універсальними, прослідковуючись і в християнстві, і в ісламі, і в інших духовних напрямках та течіях.
Буддизм пропагує п’ять Мудростей, завдяки яким можна досягнути Нірвани і вийти з Сансари:
Дзеркальна Мудрість
Мудрість Рівності
Мудрість Розрізнення
Мудрість Досконалих Дій
Мудрість Будди
Кожна з цих Мудростей є як етапом розвитку істоти, так і окремим проявом вчинків у цьому світі. Кожна Мудрість дає людині інструмент розвитку і сили для подальшої ходи.

Дзеркальна Мудрість
Принцип Дзеркальної Мудрості знають всі: «Зовнішній світ є відображенням внутрішнього світу». Аж ніяк не навпаки. Чому? Тому що відповідно до Дзеркальної Мудрості, дивлячись на зовнішній світ, ми повинні бачити свої недоліки.
Якщо хтось нервується, злиться, щось не виходить в роботі, навчанні, житті – це все внутрішні проблеми.
Найлегше звинуватити когось: «Це ви поробили!!!» Але бути ушкодженим кимось можна лише тоді, коли сам завдаєш шкоди іншим. Проклинаєш когось – проклинаєш дзеркало – проклинаєш себе. Криво на когось дивишся, лихо заздриш – це все проектується на твоє відображення в дзеркалі.
Тому шкодити комусь, ненавидіти когось – це шкодити собі, ненавидіти себе.
Якщо оточуючі, що дотичні до тебе, допускають помилки, яка б недостойна не була їх поведінка, знай: «Це ти такий! Хіба слова Господа можуть бути неістинними? Ці вчинки схожі на плями на твоєму обличчі, які ти бачиш в дзеркалі. Нечистими є твої власні думки. Що стосується інших, то Сангха – їх тіло, Дгарма – їхнє мовлення, і розумом вони воістину Будди. Вони є твоїм притулком».
Думаючи так, довір себе їм і відчувай до них щиру любов. Тоді, що б не робили тобі ті, з ким ти розлучився, це послужить воістину твоєму благу. Тому пам’ятай, що у вищій мірі важливо платити любов’ю.
Дзеркальна Мудрість надає людині здатність до яснобачення, що дозволяє бачити стрижневу реальність, що відбивається, як в дзеркалі, у всіх явищах, або позірних речах, органічних і неорганічних.
В йозі для посвячення в Дзеркальну Мудрість проводять містичний ритуал, що називається містичною передачею сили. В такому ритуалі зазвичай використовується дзеркало, яке символізує дзеркало карми, в якому, як стверджують, відображені усі діла неофіта, з гарно виконаним зображенням Ваджрасаттви (Будди з Непохитним Розумом), одним з двох відображень в Бодгісатві Дг’яні-Будди Акшобг’ї, з яким пов’язується Дзеркальна Мудрість. Традиційно із Дзеркальною Мудрістю співвідноситься агрегат матерії, синій колір, світ дев, схід.
Дзеркальна Мудрість досягається тільки тоді, коли сприйняття Дзеркала – Всесвіту всіх його проявах – стає чистим і незастережним. Все в цій Мудрості проявляється без концепції «моє». Вона необмежена і постійно присутня. Вона усвідомлює все, що повинно бути відомо, на прагнучи цього.
Дзеркальна Мудрість є основою для усіх Мудростей.

Мудрість Рівності
І створив Бог всіх рівними…
Мудрість Рівності продовжує сходження людини до божественної природи. Ми всі рівні перед Богом, тому виділяти когось чи щось з оточення означає обмежувати інших у проявах Господньої любові.
Сприйняття – це велика рівність, ненароджена і недвояка.
Мудрість Рівності описується, як відсутність нещастя, Сансари і Нірвани, відсутність правого і лівого, доброго і поганого – насправді усі прояви Всесвіту рівні. Тому виділяти об’єкт з сонму таких же є проявом відсутності цієї Мудрості.
Рівні слони і комарі, люди і інші живі істоти, жінки і чоловіки, діти і дорослі, люди і боги…
Долучившись до Мудрості Рівності, йог, завдяки йозі незворушності, відноситься до всього з божественною безпристрасністю. З Мудрістю Рівності співвідноситься агрегат свідомості, світ людей і жовтий колір.

Мудрість Розрізнення
Мудрість Розрізнення дозволяє розрізняти події і явища, речі матеріальні і духовні.
Основна помилка більшості полягає в тому, що слову «розрізнення» надають значення слова «розділення».
Розрізнення – відмінність, різниця між ким-чим-небудь.
Розділення – поділ чого-небудь на частини, шматки і т. ін.; поділ на менші одиниці; створення проміжку (проміжків) між ким-чим-небудь, роз’єднання когось або чогось.
Парадоксальний принцип «Частина більша ніж ціле; частина рівна цілому; частина менше ніж ціле» – є уособленням Мудрості Розрізнення. Її також можна назвати Мудрістю Народження, адже коли щось народжується – воно розрізняється з первинним джерелом, але не розділяється.
Мудрість Розрізнення, уособлювана Дг’яні-Буддою Амітабгою, наділяє здібністю пізнавати кожну річ окремо, і всі речі – як одне ціле. З Мудрістю Розрізнення співвідноситься агрегат почуттів (або прив’язаностей), світ привидів і червоний колір.
Основні питання для практикування Мудрості Розрізнення є:
Яка істинна природа нерухомого розуму в бездіяльному стані?
Як розум зберігає цю нерухомість?
Як розум виходить зі стану нерухомості?
Чи зберігає розум спокій нерухомості під час руху?
Чи рухається розум, коли зберігає спокій нерухомості?
Чи відрізняється рухомий розум від нерухомого?
Що є істинною природою рухомого розуму – думки?
Як рухомий розум стає нерухомим?
Такі питання є розумовими вправами, і пробуджують трансцендентальне знання. В результаті пізнається, що «рухоме» не є відмінним порівняно з «нерухомим», і навпаки.

Мудрість Досконалих Дій/Мудрість досконалості/досконала мудрість/мудрість дхарми/всенаповнююча мудрість/всепроникна мудрість
Все, що робить (творить) істота – все досконале. Усвідомлення безпомилковості, а, точніше, - досконалості своїх дій, – ось прояв Мудрості Досконалості. Її призначення – вдосконалювати себе постійно і безперестанно, в першу чергу, для себе, але також і для інших, адже Дзеркальна Мудрість каже, що Всесвіт є відображенням нас самих.
Всепроникаюча (або Всенаповнююча) Мудрість, уособлювана Дг’яні-Буддою Амоґгасиддгі, наділяє стійкістю, що відіграє важливу роль в будь-якій успішній практиці, здатністю до безпомилкових рішень і дій. З цією Мудрістю співвідноситься агрегат волі, світ титанів, зелений колір, північ.

Мудрість Свідомості/ мудрість Надсвідомості Будди/мудрість осягнення/надсвітова мудрість
Надсвітова Мудрість об’єднує п’ять Мудростей, які досягаються чи то за допомогою йоги, чи за допомогою інших вправ і вчень. Це Мудрість, яка знаходиться за межами мирської свідомості.

християнський аспект мудростей
Порівняно з буддійським поділом Мудростей, християнський світогляд, зокрема завдяки святому Фомі, має три

суттєво відмінних і ієрархічно співпідпорядкованих Мудрості:
Мудрість Вроджена/Мудрість Благодаті
Мудрість Богословська
Мудрість Метафізична

1. Мудрість Вроджена, або Мудрість Благодаті, уособлює природну спорідненість любові і надприродного. Вона осягає Бога дослідним шляхом через надлюдську спрямованість внутрішного життя і відповідно до його божественної сутності, а створені речі – тому, що вони торкаються пізнаваного таким чином Бога. Це мудрість любові і єднання. В якості принципів Мудрості Вродженої називають віру і милосердну любов, і дари Святого Духа, що діють під впливом натхнення або осяяння. Саме у відповідності чогось від самого божественного начала, у відповідності до того самого дару, якого Бог привносить в людську душу, у відповідності з цим виявленням, і у відповідності до того ж руху опускання на нас божественної повноти, вона пізнає те, що вона пізнає. Ось чому, навіть якщо це є верховне, вище буття і вища діяльність душі, вона перш за все полягає у сприйнятливості до того, що виливає на нас всемогутній потік, у слідуванні йому. Якщо Мудрість цілком зосередилась у Бозі, піднялась над усіма поняттями і образами, то вона представляє собою лише творче споглядання у власному значенні слова. Але якщо вона може використовувати все, залишаючись сама собою – використовувати багатства уяви і творчої інтуїції, мови поезії, тоді вона співає разом з Давидом, якщо вона може використовувати ідеї і таємниці мислення і припущення філософії, тоді вона вчить, спираючись на святого Августина.
2. Богословська Мудрість представляє знання від Бога, які даються нам одкровенням і потребують, щоб в нас, через зусилля нашого розуму розкрились усі її можливості. Вона пізнає Бога по людському – дискурсивним шляхом і власним глибинним життям з властивою їй божественністю. Це мудрість віри і розуму (іншими словами, мудрість віри, що використовує розум). Природно, що вона діє через мову і виникає завдяки праці розуму, але в основі своїй вона надприродна, тому що живе і існує у вірі. Тобто з нею, перш за все (але не тільки з нею) пов’язаний рух опускання і повідомлення божественного, яке потребує свого розгляду.
3. Метафізична Мудрість має розуміння буття, взятого в чистому вигляді, на вищому рівні, де діє абстрактна інтуїція. Її формальний об’єкт – не Бог у відповідності з його божественною тайною, а буття у відповідності з його власною таємницею. Вона пізнає Бога лише як причину буття. Це – мудрість розуму, вона за своєю сутністю природна. Вона вирішує свої проблеми, повністю базуючись на тому, що очевидно в природі і розумі. Вона не включає в себе цей зв'язок, це надприродний зв'язок і те первісне благородство, творчу великодушність, якою перший Розум освітлює кожну людину, що приходить у цей світ. Вона цілком складається в порядку послідовного руху людського розуму до вищих істин, які ним встановлені і по праву йому доступні.
В силу притаманного духу динамізму, з яким так інтенсивно жив Фома Аквінський, нижча мудрість прагне до мудрості вищої. Справа не в тому, що вона була б сама по собі безсильна по відношенню до свого об’єкта, що було б абсурдно тому, що вона тим краще осягає свій власний об’єкт, чим більше прокидається в ній бажання вищого знання, і, крім того, в цьому розумінні він створює в ній пустоти, які вона сама заповнити не може. Вона прагне до цього не тому, що погано і недостатньо знає свій предмет, до якого вона так сильно прагне, а тому, що знає його добре. Чим більше вона п’є, тим сильніша її спрага. Чим більше метафізика осягає свій предмет – буття, тим більше вона прагне пізнати причину буття, і, прагнучи до цього, розсунути рамки дискурсу і в найдискурсивнішому мисленні притримуватися висот духовності; вона прекрасно знає, що боги заздрять їй: визначеності її даних і чіткості орієнтирів, кристалізації надчуттєвого досвіду, неспростовного і яскравішого, ніж ті дані, які почуття постачають фізичним наукам. Чим більше містична мудрість пізнає Бога дослідним шляхом, тим більше вона прагне до абстрактного її бачення. І кожний раз вища ступінь дає душі те, що нижча ступінь змусила її бажати.
Стосовно цього виникає закономірне питання: як виконуються ті побажання, якщо не завдяки тваринному дару, що випливає з чистого Акту? Вони не тільки їх виконують, не тільки поглиблюють і нескінченно поглиблюють, і в цьому русі знизу вгору ми не можемо не побачити, в який момент воно почалось. У всякому випадку зрозуміло, що чим більше душа приймає це, тим більше в її глибинах прокидається енергія, за допомогою якої вона піднімається вгору. Так здійснюється достатньо примітна активізація, яку дає богослов’я за допомогою споглядання, а метафізика – за допомогою богослов’я. І ця взаємодія відбувається зовсім не насильницьки, а природно і спокійно, як зміна припливів і відпливів або пір року. Тільки такою ціною, при цій обов’язковій умові підтримуються в мирі і між трьома конкуруючими і взаємодіючими типами мудрості порядок і гармонія, життєва єдність, сила і гнучкість.
Було проведено наступний експеримент:
Людям дали одну й ту ж рідину, що містила спирт – одним сказали, що це алкогольний напій, іншим – що це ліки. За результатами – одні відчували ейфорію, легке сп’яніння, розслабленість, інші – нездужання і запаморочення.
Який висновок?
Ейфорія і розслабленість, а також нездужання і запаморочення первісно були присутні в розумі людей, гіркувата рідина із дурманною дією просто це виявила – відповідно до представлень, що містяться у свідомості.
Присутнє відчуття, скажімо, прив’язаності до деякого об’єкта, потім об’єкт міняється. Присутній гнів в розумі, але об’єкти гніву змінюються. Який висновок?
Об’єкт - лише спосіб прояву внутрішнього, розум – джерело переживань. Коли об’єкт забутий, і стає зрозуміло, що джерело переживання – розум, емоція трансформується в свій природній прояв.
Якщо принцип зрозумілий, то гнів – це, насправді, Дзеркальна Мудрість, вільна від концепцій, і рішучість, хтивість і прив’язаність – це виявила – відповідно до представлень, що містяться у свідомості.



Джерело: http://cro.org.ua
Категорія: Номер 9 | Додав: Ірина (13.05.2009)
Переглядів: 1335 | Коментарі: 1 | Теги: Пізнай себе!, Езотерика
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Категорії розділу
Номер 1 [3]
Перший номер науково-популярного журналу "Пізнай себе!"
Номер 2 [7]
Тематика номера: мозок, розум, свідомість.
Номер 3 [3]
Основна тематика: соціум, соціотипи, соціоніка
Номер 4 [11]
Тематики номеру: характер та темперамент. Особистість.
Номер 5 [10]
Тематика номера: бізнес та підприємництво, самореалізація, самоорганізація та самовдосконалення
Номер 6-8 [17]
Тематика номера: спорт, культура, здоров'я, конфлікти та способи їх вирішення.
Номер 9 [10]
Основна тема номера: духовність, віра, релігія
Номер 10 [19]
Тематика номера: суспільство, сімя, колектив, взаємини, самопрезентація, маніпуляція
Нотатки [5]
Тут можна додатавати короткі нотатки та роздуми з тих чи інших аспектів
Дайджест [128]
Цікава інформація зі світу та з тенет інтернету
Дописувачі [26]
Тут публікуються матеріали наших користувачів та друзів сайту
Номер 11 [9]
Тематика номеру - Людина як диво. Можливості людини, її психіки та тіла, особливості діяльності людського організму
Форма входу
Twitter
Реклама у Львові
Рекламний центр Тріумф
Відвідуваність