Телепортація на рівні ДНК - Дайджест - Каталог статей - Науково-популярний психологічний журнал
Вівторок, 06.12.2016, 12:11

ЗНАННЯ ТА РОЗВИТОК

Каталог статей

Головна » Статті » Дайджест

Телепортація на рівні ДНК
Генний портрет перенесе людину на будь-які відстані.

До сенсаційної гіпотези прийшли російські учені: теоретично можливо зняти з людини повну інформацію про її "устрій", переміщувати її радіохвилями на будь-які відстані і на місці знову "зібрати" у вигляді повної живої копії. Втім, така телепортація - лише один із можливих результатів на дуже далеку перспективу досліджень, що проводяться нині. У найближчій перспективі ж - принципово новий метод лікування найстрашніших хвороб.

Команда до життя - хвилями

З 1962 року, з присудження Уотсону, Крику й Уїлкинсу Нобелівської премії за відкриття подвійної спіралі ДНК, непорушно вважалося: з моменту злиття жіночої й чоловічої статевих клітин розвиток будь-якої живої істоти, зокрема, природно, і людини, визначається інформацією, записаною в хромосомах цих клітин. Більше, начебто, ніде зберігатися "кресленням", за якими будується організм. І залишалося лише дивуватися, як така величезна кількість інформації поміщається в такій крихітній грудочці хромосом, яку і в мікроскоп-то ледве розгледиш. Адже для того, щоб "побудувати" людину, треба поступово, в певному чіткому порядку синтезувати білки як будівельний матеріал для того або іншого органу, потім "зібрати" цей орган, а попутно - другий, третій, четвертий і так далі, і при цьому не переплутати місце кожного в загальній конструкції. Будь-яка аналогія лише дуже приблизно може відобразити неймовірну складність цього процесу. Скажімо, створення автомобіля неймовірно простіше, хоч і тут треба зібрати кожен вузол окремо, а потім з'єднати все разом на головному конвеєрі. Для цього потрібні тисячі креслень і технологічних карт. Навіть уявити неможливо, скільки їх потрібно для створення людини. І вся ця інформація зберігається в крихітній грудочці з двох клітин, що злилися? Доводилося вірити, розводивши руками в здивуванні, і віддаючи дань Матінці-Природі, здатній на такі чудеса. Утім, розводили руками не всі.

З десяток років назад біологи проводили унікальний за своєю дотепністю й результатам експеримент. У камері з пермалоя - матеріалу, через який не проникають ні радіо-, ні електромагнітні хвилі, були створені всі умови, необхідні для появи з жаб'ячої ікри пуголовків, - температура, вологість, зміна дня і ночі, склад води й атмосфери. Такі ж умови були створені і в іншій камері - із звичайного матеріалу без жодного екранування. В обидві камери була поміщена запліднена жаб'яча ікра, яка почала розвиватися. Але якщо в звичайній камері розвиток проходив нормально і врешті-решт пуголовки перетворилися на маленьких жаб, то в пермалоєвій жоден із пуголовків до жаб недотягнув. З ікри вилупилися потвори, які врешті-решт загинули.

- Звідси висновок один, - говорив тоді доктор біологічних наук Петро Гаряєв, коментуючи експеримент. - В заплідненій статевій клітці зберігається далеко не вся інформація, необхідна для побудови організму. Якщо узяти вашу аналогію з автомобілебудуванням, то в клітинах, очевидно, записана технологія синтезу різних білків-"цеглинок", із яких будується тіло живої істоти. Подібно до різних вузлів автомобіля. А вже інформація про те, як ці вузли сполучати між собою, приходить двома хвильовими каналами – за допомогою електромагнітних і акустичних хвиль, які генерує структура ДНК у процесі розвитку ембріона, а другий канал - просто ззовні. І не питайте мене - звідки. Не знаю. На сьогоднішній день відповідь може бути будь-якою. Хочете - Вищий Розум, хочете - загадка Природи, хочете - реліктове міліметрове радіовипромінювання, яке пронизує Космос.

Користь самочитання: прочитав - себе побудував

Таке пояснення, зроблене десятиліття тому, уявляється спрощеним сьогодні. Працюючи над явищем, що отримало назву хвильового генома, дослідники відкрили складні процеси при створенні організму.

- Ми маємо походження від наших власних хромосом, - говорить Петро Гаряєв. - Але звідки вони узялися? Як там записана інформація про наше тіло? Зрозумівши це, ми зможемо управляти всіма життєвими процесами, виправляючи помилки природи, позбавляючи людство від усіх страшних хвороб. І ось вже багато років ми намагаємося довести: так, у хромосомах статевих клітин, що злилися, є певна кількість інформації. Але вона відповідає тільки за "будівництво" білків, але не пояснює, як з них побудувати організм у просторі і в часі. А ця інформація приходить хвилями і накопичується генетичним апаратом у вигляді голограм і текстових структур. Можна сказати, що, приймаючи хвилеву інформацію, геном сам себе читає й видає в тому вигляді, який необхідний для подальшої побудови. У вигляді якоїсь подібності людської мови і голографічних образів, за допомогою яких клітини "спілкуються" і "бачать" один одного, передаючи відомості, необхідні для їх життя. Більш того, наші клітини володіють квазімисленням, здатні читати на дуже елементарному рівні. У кори головного мозку це найрозвиненіше. Вона теж "мислить хромосомами" у формі мови й у вигляді образів - голограм, що записують тривимірні зображення. Без цього ніяке "будівництво" організму й мислення неможливі. Спочатку йде інформація, що і як потрібно зробити, а потім - дія.

Отже, ідея Гаряєва і його однодумців полягає в тому, що генетичний апарат будує організм за допомогою певних хвиль - акустичних і електромагнітних різних діапазонів, - від видимої області до радіохвиль. Причому не тільки приймає їх ззовні, але і генерує сам. Експериментально доведено, що ДНК генерує радіовипромінювання і лазерні промені, які і будують інформаційні голограми. Якщо ж спрощено висловлюватися, отримавши хвилеву інформацію, група клітин ембріона створює якийсь фотонний або акустичний образ. Фізичною мовою це називається хвилевий фронт - своєрідне креслення, яке й указує, куди і як рости нозі, оку, вуху і так далі. І це повністю відповідає закону збереження інформації, сформульованому кілька років назад. А закон свідчить, що ніяке явище не може відбутися, поки про нього не з'явиться інформація. Або ж у даному випадку - спочатку створи креслення, а вже потім виготовлюй за ним деталь.

Двійник - із швидкістю світла

- У своїй роботі, - говорить Петро Петрович, - ми вийшли на одну властивість, яка ще в 1935 році була передбачена Альбертом Ейнштейном і його учнями - Борисом Подольським і Натаном Розеном. Вони передбачили, що якщо два фотони, що знаходяться в пов'язаному стані, розлітаються, і при цьому один з них змінює параметри поляризації, скажімо, урізавшись у що-небудь, то він при цьому колапсує, зникає. А його інформація миттєво переноситься на інший фотон. Один фотон стає іншим. Пізніше ця властивість квантових явищ була названа "ЕПР-ефект", або "телепортація". Але тільки в 1997 році Баумейстер і його співавтори з австрійського університету довели, що фотон - квант світла можна переміщувати. Миттєво переносити з одного місця на інше, причому із збереженням його станів, тобто інформації. І за цією інформацією можна миттєво отримати такий самий фотон на будь-якій відстані. Потім цей експеримент повторили в Італії, а зараз і в інших лабораторіях переміщують вже й інші частинки. Але це все поки, так би мовити, чисто фізичні фокуси.

Ми ж намагаємося довести, і дещо виходить, що фотони, проходячи через ДНК, перетворюються врешті-решт на радіохвилі, які можна уловити і потім передати на будь-які відстані. Але перед цим фотони "прочитують" інформацію, що міститься в ДНК, генетичні тексти й голограми, "намотують" її на себе, але не просто так, а за допомогою поляризації - міняючи обертання електромагнітних векторів. Навіщо це потрібно? А щоб організувати власне розмічальні голографічні поля, за якими будується ембріон. Обернулася площина поляризації на один кут - одне розмічальне поле (голограма, текст), на інший кут - інше поле. І так стільки, скільки потрібно, щоб побудувати ембріон.

- Але повернемося до Ейнштейна і його учнів, - продовжує Петро Гаряєв. - Те, що вони передбачали, відбувається в біосистемі, коли мільярди фотонів утворили якесь інформаційне поле, прочитавши його з ДНК, а потім розлетілися. І ця інформація виникає десь осторонь. Іде перенесення інформації, причому, що найважливіше, за нуль часу.

Це для біосистеми найпринциповіший момент. У нашому організмі кілька сотень мільярдів клітин, кожна з яких обмінюється із сусідніми інформацією про свій стан. Але щоб ця клітинна держава нормально функціонувала, хромосомний "мозок" повинен знати про все, що відбувається у всіх клітинах. А нервові процеси розповсюджуються з дуже малою швидкістю - 8 - 10 метрів у секунду. Цього недостатньо, щоб управляти всіма процесами. Інакше наша еволюція зупинилася б на рівні бактерії, де не потрібно передавати інформацію між багатьма клітинами, оскільки у бактерій вона всього одна. У нас же інформація від клітин, підкреслюю, - від усіх клітин, про власний стан повинна бути розподілена між ними миттєво. Вона і передається за допомогою телепортації, виникає якийсь інформаційний пул, який знає сам про себе все відразу, а потім вже вся ця інформація інтегрується в нервових процесах, "перетравлюється" із невеликою швидкістю.

Ось приклад миттєвої передачі інформації, в якому природа демонструє наші можливості. Час від часу на естрадних сценах виступають люди-обчислювачі. За своїм інтелектом вони часто не перевершують дядька Васю з бакалії, більш того, деякі просто мають слабкий розум, зате здатні на будь-які математичні дії, скажімо, за три секунди витягнути корінь трьохтисячного ступеня з чотирьох мільярдів. Причому три секунди йому потрібні, щоб продиктувати відповідь, яка в його мозку виникає миттєво. Доручіть це комп'ютеру, і він пихкатиме кілька діб. Тут же, як вважає Гаряєв, працює хвилевий ДНК-біокомп'ютер. Лекцію на цю тему Петро Петрович прочитав кілька років назад у Лондоні, де був прийнятий "на ура".

Дао біології



Доктор біологічних наук Петро Гаряєв


Петро Петрович Гаряєв, засновник хвилевої генетики в Росії - доктор біологічних наук, академік Російської академії природних наук, людина, яка, крім володіння офіційними званнями в наукових колах, або поважався як талановитий учений, або піддавався нищівній критиці як "типовий представник "лженауки". Каменем спотикання, що викликає такі полярні оцінки, став сам факт визнання (або невизнання) хвилевої генетики.

В кінці 40-х років минулого століття в Радянському Союзі становлення генетики було заблоковано "народним академіком" Трохимом Лисенко згідно духу того часу. Вавілова, засновника радянської генетики, репресували, що обернулося величезним гальмом у розвитку всієї біології. Але, якщо раніше суперечка навколо класичної генетики вівся в контексті планів на урожай, то ціна питань, на рішення яких можна розраховувати за допомогою хвилевої генетики, на порядок вище. Це проблеми раку, СНІДу, туберкульозу, інших важких захворювань, питання старіння й тривалості людського життя. І це тільки в найближчій перспективі. Якщо дивитися трохи далі, то можна говорити про появу принципово нової техніки. Біокомп'ютерів, неймовірних за своїми можливостями, біоінтернету, інших засобів зв'язку. Можна буде розраховувати, - і це головне, - на якісні зрушення в нашій, людській свідомості.

Не так давно в Америці було модно вирізувати апендицит і вставляти без особливої потреби штучні зуби. Там порахували, що людина може бути раціональнішою за природу. Приблизно те ж саме відбулося недавно в генетиці.

- Реалізація грандіозної програми "Геном людини", в яку були вкладені мільярди доларів, закінчилася найпарадоксальнішим чином, - розповідає Гаряєв. - Два відсотки ДНК, яка кодує білки, визнали корисними, а інші 98 % - сміттям. Ви можете собі уявити, щоб головна інформаційна структура людини - його хромосомний апарат - виявилася сміттям? Я - ні.

Результати цієї неймовірної за витратами програми Гаряєв характеризує не інакше як безвихідь, в яку уперлася традиційна генетика, і вважає його зовсім не випадковим. Тому що для проникнення в таємниці природи потрібний вихід на інший якісний рівень, де біологія вступає у взаємодію з іншими науками.

Хвильова генетика, крім біології, оперує поняттями класичної фізики, базується на законах інтерференції й дифракції, які лежать в основі утворення голограм. Тому що, як показали експерименти, генетичний апарат живих істот працює за принципами голографії. Голограма тут виступає як проект організму. А білки, ті 2 %, що офіційно визнані корисними, як будівельний матеріал і організатор обміну речовин в організмі. 98 % "сміття" насправді створюють просторові структури, що виконують роль розмічальних полів для побудови організму. Вони потрібні, щоб у людини були два вуха, п'ять пальців на руці. Якщо на цих розмічальних полях раптом відбувся збій, тоді і з'являється потворність, на зразок зубів у серцевому м'язі (виявляється, буває і таке).

Нове народжується в муках - такий закон життя. Нова наукова парадигма, у тому числі й прообраз хвильової генетики, почала формулюватися в першій половині минулого століття. Уже тоді російський учений А. Любіщев писав: "Гени не є ні живими істотами, ні шматками хромосоми, ні молекулами автокалітичних ферментів, ні радикалами, ні фізичною структурою, ні силою, що викликається матеріальним носієм. Ми повинні визнати ген як нематеріальну субстанцію". Через півстоліття інший учений, Петро Петрович Гаряєв, в передмові до своєї книги "Хвильовий генетичний код" продовжив: "Ситуація зараз нагадує положення в класичній фізиці початку ХХ століття, коли з відкриттям елементарних частинок матерії речовина начебто зникла, залишилося щось, яке назвали невизначеним терміном "енергія"... Але якщо фізика з гідністю прийняла як реальність парадокси "тут і там одночасно", "хвиля й частинка суміщені", "електрон резонує зі всім Всесвітом", "вакуум - ніщо, але він породжує все" і т.д., то біології тільки належить пройти схожий шлях (дао біології), і він буде набагато важчий".

- Чому важче? – поцікавитесь ви. І отримаєте відповідь:

- Тому що мова йде про природу людини.



Джерело: http://aratta-ukraine.com
Категорія: Дайджест | Додав: Ірина (05.08.2009)
Переглядів: 862 | Коментарі: 1 | Теги: ДНК, людина
Всього коментарів: 1
1  
Хм...
Це підтверджує мою теорію сніжинки і існування фантому - як астральної проекції (тут це назвали "голограмою")

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Категорії розділу
Номер 1 [3]
Перший номер науково-популярного журналу "Пізнай себе!"
Номер 2 [7]
Тематика номера: мозок, розум, свідомість.
Номер 3 [3]
Основна тематика: соціум, соціотипи, соціоніка
Номер 4 [11]
Тематики номеру: характер та темперамент. Особистість.
Номер 5 [10]
Тематика номера: бізнес та підприємництво, самореалізація, самоорганізація та самовдосконалення
Номер 6-8 [17]
Тематика номера: спорт, культура, здоров'я, конфлікти та способи їх вирішення.
Номер 9 [10]
Основна тема номера: духовність, віра, релігія
Номер 10 [19]
Тематика номера: суспільство, сімя, колектив, взаємини, самопрезентація, маніпуляція
Нотатки [5]
Тут можна додатавати короткі нотатки та роздуми з тих чи інших аспектів
Дайджест [128]
Цікава інформація зі світу та з тенет інтернету
Дописувачі [26]
Тут публікуються матеріали наших користувачів та друзів сайту
Номер 11 [9]
Тематика номеру - Людина як диво. Можливості людини, її психіки та тіла, особливості діяльності людського організму
Форма входу
Twitter
Реклама у Львові
Рекламний центр Тріумф
Відвідуваність