Любомир Бованько: «Люди часто зверталися до мене за порадами»

– Любомире, а що було згодом? Як Ви почали займатися власним бізнесом»?

– Згодом я записався на бухгалтерські курси. Потім склав іспит на права водіння авто. Потім вступив у «Львівську політехніку» на факультет «Економіка та менеджмент» на вечірню форму навчання.

Можна сказати, що життя само привело мене до цього. Працюючи в «Експресі», я стикався з тим, що фірми хочуть іншого виду реклами, тобто рекламу на радіо, рекламу на ТБ, але не було можливості це забезпечити. Для однієї фірми якось я придумав ролик на радіо. Потім сам же його і начитав. Потім для фірми, яка займалася лікувальними чаями, моя мама придумала рекламний віршик. . Я зареєстрований як приватний підприємець з 2000 року.  У 2002 році ми з товаришем відкрили ТзОВ. Мій товариш на той час уже займався також власним бізнесом по рекламі, колись він стажувався у мене в «Експресі», а потім зайнявся «вільним плаванням». Він знав, що я талановитий рекламіст, з великою клієнтською базою тому довго вмовляв мене про спільну фірму, так як бачив у цьому перспективу для себе

– Любомире, а що було потім?

– Зареєструвавши компанію, ми стали співвласниками – 50% на 50%. Пам’ятаю, тоді ще один досвідчений юрист, що допомагав регіструвати ТзОВ сказав: «Я бачив афганців, які під час війни один одного з-під куль витягували. А коли довелося ділити гроші, то не могли поділити. Не робіть 50 на 50. Хтось має бути головним». У нас виникла трохи інша ситуація: ми не могли поділити не так гроші, як керівництво. Ми по-різному бачили кожну проблему та її вирішення. І врешті-решт я вийшов із цієї компанії.

– Як складалося Ваше життя потім?

– З цього часу я веду  підприємницьку діяльність. Паралельно я ще закінчив юридичний факультет у Міжрегіональній академії управління персоналом, а згодом і психологічний факультет.. У роботі дуже важлива психологічна складова. Уміння налагодити контакт, уміння подати себе і свій продукт, сформувати довірливі відносини.

У 2007 році стартує консалтингова компанія «Корисні поради», спочатку це були в основному рекламні послуги, потім я запустив послуги агентства нерухомості, а два роки тому також тренінгові-консультаційний центр «Технології Успіху».

Я проводжу професійні тренінги з підготовки тренерів-консультанті, маклерів та рекламних агентів, є VIP-програма і персональна програма. Нині я проводжу спеціалізовані тематичні тренінги та консультую людей і організації, котрі прагнуть більше заробляти, а також покращити й урізноманітнити  взаємовідносини як на роботі, так і в особистому житті.

На сьогодні працюють усі три напрямки: агентство рекламне, агентство нерухомості та тренінгові-консультаційний центр.

– А звідки така назва? Чому саме «Корисні поради»?

–Якось так вийшло, що люди часто зверталися до мене за порадами і по рекламі, і по нерухомості (я вже на той час мав великий досвід у купівлі-продажу нерухомості) і по страхуванню (я колись активно співпрацював зі страховим посередником «Євролайф»), і по різних психологічних моментах і щодо тренінгів продаж, для своїх працівників знайомі підприємці запрошували мене для тренувань персоналу. Тому я на комп’ютері спеціально створив для таких цілей папку, яку назвав «Корисні поради». . Потім так назвав фірму і за регістрував торгову марку, так як назва мені сподобалася.

Любомир Бованько: «Немає вічних ворогів, немає вічних друзів, є вічні інтереси»

– Любомире, а чи можете Ви об’єктивно оцінити себе як керівника?

– Мені більше подобається демократичний стиль керування. Хоча іноді бувають випадки, коли я можу бути дуже жорстким. З людьми треба бути різним. Багато що залежить від підбору людини. Головне – на початках не помилитися в людині. Треба працювати з людьми, які заслуговують на довіру. А також створити працівникам такі умови, щоб їм не хотілося красти чи обманювати.

– Любомире Ігоровичу, скажіть, будь ласка, як ви ставитеся до ризиків у бізнесі?

– Взагалі нічого не буває без ризику. Але не варто плутати ризик з безпечністю.

Варто прораховувати декілька сценаріїв розвитку подій. Хоча які б дослідження не проводили б люди, як би не прораховували все одно ризик залишається. Поки не почнеш не знатимеш. Варто концентруватися не на тому як не програти, а як виграти.

 Також я виробив для себе принцип, якщо все прорахував, вкладаєш зусилля, але справа не йде, отже, це не моє. Не варто вести запеклу боротьбу за справу, яка не вдається. Є багато випадків, коли навіть саме життя дає підказки. Коли одні двері закриваються, відкриваються інші. Просто треба вміти вчасно їх розпізнавати такі сигнали і керуватися ними. Також не варто вирішувати серйозні справи, коли поганий настрій, коли людину мучать душевні переживання, коли у неї сталося щось погане.

–  Любомире, а чи не боїтеся Ви необдуманих рішень? Як зробити правильний вибір?

Щоб прийняти правильне рішення важливо правильно сформулювати кінцевий позитивний результат. Є так звана теорія рішення винахідницьких задач, що вивчає як приймати найкращі рішення і робити винаходи ( рос.ТРИЗ), автором якої є видатний російський вчений Альтшуллер, що працював під псевдонімом Семен Альтов. Згідно цієї теорії варто придумати, що буде ідеальним кінцевим результатом, а також щоб система було вигідно самій робити його, або  за мінімального втручання в процес. Наведу такий класичний приклад. Фірма «Рібок» зіштовхнулася з проблемою краж взуття на своїх заводах в Сінгапурі і в Гонконгу. Жодні репресивні чи мотиваційні заходи успіху не мали. Красти продовжували.

Формулюємо ідеальний кінцевий результат( ІКР). Система  сама має виконувати результат – щоб не крали. І ось рішення правий кросівок роблять у Сінгапурі, а лівий у Гонконзі. Все, система сама слідкує за тим, щоб не крали. Красти стало не вигідно.

Взагалі швидкі рішення завжди кращі ніж зволікання. Тому інколи важливо прийняти будь-яке рішення ніж ламати голову над ідеальним. Адже його просто може не бути. Як правило, в результаті будь якого рішення щось втрачається і щось набувається. А приорітети рекомендую виставляти згідно своєї системи цінностей, що навіть важливіше ніж вигода.

.– А чи здатні Ви на все заради грошей?

Гроші у моїй системі цінностей займають не перше і не останнє місце. Відповідно віддаватиму перевагу тому, що веде до більший цінностей. Як от свобода, почуття власної гідності, гарні взаємовідносини з сімєю та інше.

Гроші стоять на першому місці коли їх зовсім не має. Тому важливо їх мати, щоб вони не стали найбільшою цінністю

–– Любомире, а чи є у Вашому житті щось таке, щоб Ви змінили, якщо була б така змога? 

– Я б краще в школі вчився. Інколи стикаюся з тим, що немає достатніх знань у точних науках. І ще я б раніше почав займатися бізнесом. А так я ні про що не жалію. Моє життя цілком мене задовольняє.

– Ваша найбільша поразка та досягнення? 

– Поразки?  Помилки були, а от поразки. Інколи я не вигравав, але програють тільки ті хто здається. Я не здаюся, коли не виграю то шукаю виходи, «викручуюся». Часто буває, що через проблему починаються найбільші звершення, як каже приказка «Найтемніша ніч перед світанком». Тому раджу не робити поспішних висновків усім і навіть в проблемах шукати нових можливостей для самореалізації

 А щодо досягнень, то найбільшим моїм досягненням є моя сім’я: жінка, що є для мене найкращим другом і два сина-школяра і спосіб життя, що ми ведемо. Ну і звичайно,моїм великим досягенням є те що можу собі дозволити бути достатньо незалежною  людиною.

– Любомире, кажуть, що у бізнесі не може бути друзів. Яка Ваша думка щодо цього?

– Мені дуже подобається висловлювання Черчіля: «Не має вічних ворогів, немає вічних друзів, а є вічні інтереси».. І є гарна народна приказка, що краще дружба заснована на бізнесі, ніж бізнес на дружбі.

Варто розділити цінності таких трьох граней життя: бізнес, дружба та взаємовідносини з соціумом. Основна цінність у бізнесі – це вигода, а у дружбі – це альтруїзм. А соціум вимагає подібності. Якщо цінності перенести з одної грані в іншу, вийде крах. Не варто плутати всі ці галузі. Тому не варто нічого поєднувати і псувати дружбу хоча б тимчасовим, але бізнесом.

– Любомире Ігоровичу, а які поради Ви могли б дати тим, хто хоче розпочати власний бізнес, але вагається?

– Людина, яка на початку бізнесу думає, що це важка праця, яка не принесе прибутку, то так і буде. Задайте собі запитання: «Чи принесе сьогоднішня роботе мені той спосіб життя, який я хочу? Чи можу я на цій роботі втілити свої мрії?» Якщо ні шукайте інших можливостей. Адже хто шукає, той знаходить. І в першу чергу варто шукати не вигоди, не задоволення, не радощів, чи безпеки, і навіть не щастя,  а шукайте надхнення, знаходьте ті види діяльності, що вас по спражньому захоплюють. Той хто скучає, той помирає заживо. А той хто працює із захопленням і натхненням не працює, а розважається, тільки такі люди є щасливими і  справжньому успішними

. Коли до роботи ставитися з ентузіазмом – це різко покращує наше життя. «Життя відноситься до людини так, як людина до життя», як висловився  Джек Кенфілд.

– Секрет успіху Любомира Бованька?

– Колись я думав, що у наполегливості. Тепер думаю по іншому – гармонія зі своїм внутрішнім світом. Життя саме підказує певні напрями, певних людей, певні зусилля.

 КОРОТКЕ ДОСЬЄ:

ДАТА І МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ: 8 січня 1974 року.

СІМЕЙНИЙ СТАН:  одружений, виховує  синів 6 і 8 років.

ОСВІТА: 4 вищих (педагогічна, економічна, юридична, психологічна)

ВІДПОЧИНОК: зимою гірські лижі ,  літом – рафтінг, туризм і море 

УЛЮБЛЕНІ КНИГИ: Тім Феррісс «Як працювати по чотири години в тиждень.»

 Дэвид Д. ШВАРЦ «Мистецтво мислити масштабно»

СПОРТ: легка атлетика, вело туризм, рафтінг, культуризм, плавання

УЛЮБЛЕНА МАРКА АВТО: РЕНО

УЛЮБЛЕНА ЦИТАТА:   « Эксперт – це людина, що здійснила всі можливі помилки в дуже вузькій області» Нільс Бор (1885- 1962), датський фізик, лауреат Нобелівської премії 1922р.          

                                                                                      Підготувала Наталія РИБАЧОК