Ще такої зими лютої та скаженої люди не зазнають! Осiнь була дощова:

вiд другої пречистої як почалися дошi, та день у день лили - до  самого

Пилипа. Земля так набралася води, що вже i в себе  не  приймала.  Великими

рiчками-озерами стояла та вода по полях та  балках;  на  проїжджих  шляхах

такi багна - нi пройти нi проїхати. Не тiльки село з  селом  -  сусiди  не

бачилися одно з другим цiлими тижнями; жили, як у неволi. Осiння  надвiрня

робота стала. Коли хто мав клуню - молотив собi потроху, прибирав, що дала