Формула душі - Дайджест - Каталог статей - Науково-популярний психологічний журнал
Понеділок, 05.12.2016, 02:24

ЗНАННЯ ТА РОЗВИТОК

Каталог статей

Головна » Статті » Дайджест

Формула душі
Поганий – гарний, добрий – злий... Такий двоколірний розподіл світу починається ще до дитячого садочку і нерідко проходить через усе життя. Згодом з’ясовується, що „поганий” на наш погляд для інших зовсім не поганий: у нього, як і в нас, є друзі, що його поважають і навіть люблять. Після такого відкриття вже неважко зміркувати, що і ми самі, безумовно, по-своєму гарні – далеко не в усіх користуємося симпатією. Виходить, все залежить від точки зору? Але ж уявлення про те, „що таке добре і що таке погано”, у багатьох доволі подібні. Значить, ми просто різні з різними людьми? З другом - відкриті і доброзичливі, з тим, до кого не відчуваємо симпатії, - стримані і внутрішньо готові до відсічі. Не дивно, що і нам платять тією же монетою. "Люди завжди мріяли жити в добрих стосунках з іншими людьми, мріяли бути зрозумілими і хотіли розуміти інших. Хотіли бачити навколо доброзичливість і самі бути доброзичливими. Мріяли всі, вдавалося не багатьом", - писала литовський вчений, психолог Аушра Аугустинавічюте. Всяка нормальна людина воліє замість ворогів мати друзів, але чому ж тоді при бажанні людей бути добрими, чуйними, добродушними - в їх спілкуванні незрозуміло звідки появляється роздратованість, злоба? Очевидно, що різні відносини між людьми, які знаходяться в одних і тих же соціальних умовах, повинні бути обумовлені об’єктивними властивостями або психологічними структурами контактуючих людей.

Талановитий учень 3. Фрейда Карл Густав Юнг (1875 -1961), швейцарський учений, психіатр і психотерапевт, маючи велику психіатричну практику, яку вів біля шістдесяти років, в процесі роботи систематизував свої спостереження і прийшов до висновку, що між людьми існують психологічні розходження, настільки ж невід’ємні, як, наприклад, колір очей. Для опису спостережень Юнг ввів принципово нові поняття, що лягли в основу типології і дозволили застосувати аналітичні методи до вивчення людської психіки. Він стверджував, що кожна людина початково орієнтована на сприйняття або зовнішніх сторін життя (увага переважно направлена на об’єкти зовнішнього світу), або внутрішніх (увага переважно направлена на суб’єкт). Такі способи усвідомлення світу, себе і свого зв’язку з цим світом він назвав установками людської психіки і позначив їх як екстраверсію і інтроверсію. Крім опису установок Юнг ввів поняття психологічних функцій, які дозволили згодом розробити аналітичний апарат і побудувати моделі структури людської психіки. Він виділив чотири базові функції: мислення, почуття, інтуїцію, відчуття. Досвід роботи з пацієнтами дав йому підстави стверджувати, що одні люди краще оперують з логічною інформацією (міркування, умовиводи, докази), а інші - з емоційною (відносини людей, їх почуття). Одні володіють більш розвинутою інтуїцією (передчуття, сприйняття в цілому, інстинктивне схоплювання інформації), інші - більш розвинутими відчуттями (сприйняття зовнішніх і внутрішніх подразників). Юнг розділив всі психологічні функції на два класи: раціональні (мислення і почуття) і ірраціональні (інтуїція і відчуття). Психологічні функції можуть існувати як в екстравертованій, так і в інтровертованій установках, з домінуванням раціональної або ірраціональної функцій. Тобто, в результаті з можливих комбінацій отримуємо 16 психологічних типів. З точки зору типології К. Г. Юнга, кожна людина має не тільки індивідуальні риси, але й риси, властиві одному з психологічних типів. Цей тип показує відносно сильні і відносно слабкі місця в функціонуванні психіки і той стиль діяльності, який кращий для конкретної людини. Кожну людину можна описати в термінах одного із юнгівських психологічних типів. При цьому типологія не відміняє всього різноманіття людських характерів, не встановлює нездоланних перешкод, не заважає людям розвиватися, не накладає обмежень на свободу вибору людини. Психологічний тип – це структура, каркас особи. Безліч різних людей одного і того ж типу, маючи велику подібність у зовнішності, манерах, особливостях мови і поведінки, не будуть подібні один на одного абсолютно у всьому. Кожна людина має свій інтелектуальний і культурний рівень, свої представлення про добре і зле, свій життєвий досвід, власні думки, почуття, звички, смак. Як же визначити психологічний тип особи?

Існують два способи: за допомогою хитромудрих тестів та за допомогою дослідження почерку, так звана графологічний, або, вірніше, психографологічний метод, з досить давньою історією, але інтенсивно він почав використовуватися в практиці в останній час, оскільки стали дуже актуальними проблеми лояльності персоналу і довіри до партнерів по бізнесу.

Отже, графологія.

Як наука ввійшла в коло зацікавленості людей, шукаючих відповіді на питання про внутрішню сутність особи зразу ж, як тільки письмо стало популярним серед освіченої частини людства і ним почали користуватися щораз частіше, коли почерк став характерним для даної особи і не був вже тільки відтворенням знаків, накреслених іншою особою. Так почалися перші спроби зв’язати характер людини з її почерком, так почала народжуватися графологія. Вже Конфуцій багато віків тому пробував інтерпретувати характер людини на основі його письма. Існує легенда, що імператор Нерон розправився з досить наближеною особою, почерк якої ( на думку Нерона) вказував на тенденцію до здійснення зради.

Справжній розквіт графології в Європі наступив тільки в ХVIII столітті. Багато поетів, філософів і інших видатних людей цікавилися цією галуззю знань. Можна згадати хоча б німецького природознавця Гумбольта, видатного математика Лейбніца, серед поетів і письменників: Дюма, Золя, Скотта, Шіллера, а також Гете, який колекціонував автографи знаних людей і нагромадив велику колекцію зразків письма.

Батьком сучасної графології вважають французького [/i]абата Жана Мішона ( 1806 - 1881), який в 1875 році, ввівши поняття “графологія”, дав старт системному дослідженню почерку особи, для вивчення її характеристичних даних. Подальший розвиток графології йшов емпіричним шляхом, тобто систематизувалися певні загальні графологічні ознаки почерку і “примірялися” до певних ознак особи.

В кінці 18 століття ряд крупних європейських вчених підійшли до перевірки графологічних даних із сторони експериментальної психопатології. Дуже цікаві досліди із змінною особистості, а в зв’язку з цим і почерку під впливом гіпнозу приводить російський графолог Д.М.Зуєв-Інсаров. Досліджувана особа приводилася в гіпнотичний стан і їй послідовно навіювалося, що вона хитра, скритна, тощо і в той же час заставляли писати під диктовку. Почерки в кожному випадку були різними і зовсім не подібними на почерк досліджуваної особи в нормальному стані, але загальні властивості для різних людей в одних і тих же гіпнотичних станах були однакові.

Підвести теоретичну базу під графологію вдалося з використанням вчення І.Павлова про вищу нервову діяльність.

Сучасна графологія - це галузь знань, яка надалі інтенсивно розвивається. Дуже поширена в Німеччині, Скандинавських країнах, Франції, США, Канаді, Голландії, Бельгії Іспанії, Ізраїлі. Так в Ізраїлі в обов’язковому порядку графологічній експертизі піддаються всі державні службовці. Цікаво, що у Франції графологію почали викладати в Сорбоні вже на початку ХХ ст. У США в 1978 році Верховний суд визнав законним використання графології при прийомі на роботу. У Франції, Швейцарії і країнах Бенілюксу близько 80 процентів претендентів на посаду проходять графологічні тестування.

На теренах колишнього СРСР, на жаль, графології, як і сексу, не існувало не тільки для громадськості, але й для широкого загалу фахівців-криміналістів. В класичному розумінні тодішня радянська, а також і сучасна українська судово-почеркознавча експертиза вирішувала питання ідентифікації виконавця і автора рукописного тексту, а також ряд завдань не ідентифікаційного характеру. Графологія, а вірніше психографологія, вивчає почерк для встановлення його зв’язку з характером особи. Загальної методики проведення графологічних досліджень в експертно-криміналістичних підрозділах МВС та МЮ не існувало. Хоча існувала добротна методика почеркознавчої експертизи щодо дослідження почерку осіб із захворюванням центральної нервової системи, визнання, зокрема, факту впливу на індивідуальність механізму письма типологічних особливостей нервової системи виконавця, солідні напрацювання з графології до 30-х років минулого століття, інформація про широке застосування графології за рубежем. Більше того, ще в 70-х роках минулого століття проводилися наукові дослідження по даній тематиці в НДІ судових експертиз МЮ.

Графологію не популяризували, але й прямо не заперечували. Так, в "Словнику іншомовних слів", виданому в 1977 році в Києві графологія трактується як "вивчення почерку з погляду його зв’язку з характером і психічним станом людини", без сподіваного вживання кліше "буржуазна псевдонаука". То чи проводилися в нас графологічні дослідження? Для спеціальних цілей, безумовно. Достатньо звернутися до вільно розповсюджуваної книги Р.Роніна "Своя разведка: способы вербовки агентуры, методы проникновения в психику, форсированное воздействие на личность, технические средства скрытого наблюдения и съема информации. Практическое пособие" 1998р. В одному із розділів автор, названий в анонсі "професіоналом таємної війни", дає рекомендації по вивченню особи з допомогою графологічного дослідження.

Подвійні стандарти відношення до графології характерні для тоталітарних режимів - з одного боку, влада зацікавлена в об’єктивній інформації про своїх противників (яку, до того ж, можна безпроблемно отримати), з іншого - не хочеться давати легкодоступну інформацію про себе.

Існує багато областей використання графології, найбільш поширеною з яких є визначення психологічного профілю людини при прийомі на роботу і дослідження чи може він займати певну посаду, враховуючи його індивідуальні психологічні особливості, зокрема інтелектуальну та емоційну характеристики, темперамент, загальні властивості та риси характеру. Звертання фахівців з роботи з персоналом до графології обумовлено не тільки можливістю одержати дуже точні зведення про характер людини. Графологічний аналіз можна проводити в будь-який момент, дистанційно і без повідомлення персоналу. Істотно і те, що навіть при бажанні досліджувана людина не в змозі змінити свій почерк до невпізнанності. По суті справи, легко налагодити постійний моніторинг почерку, що дозволяє запобігти виникнення внутрішньої небезпеки в організації або оптимально здійснити кадрову перебудову, зв’язану з професійним ростом. Використовується графологія і при перевірці лояльності персоналу з метою виявлення "небезпечних" для організації людей або несприятливих тенденцій у поводженні співробітників

Графологія використовується в професіональному орієнтуванні для психологічної характеристики людини, щоб надати допомогу при визначенні тієї області діяльності, де особа може найуспішніше реалізувати себе.

Графологія використовується для оцінки взаємної сумісності партнерів по бізнесу, співробітників, подружжя тощо.

Велике значення графології в консультуванні по певних психологічних проблемах людини, так як в почерку проявляються окремі психічні аномалії.

Нарешті, графологія застосовується при оцінці характеру людей, з якими має бути будувати ділові відносини, а достовірної інформації про них нема.

Не претендуючи на універсальність, графологія має ряд незаперечних переваг перед іншими методами дослідження особи:

- доступність матеріалу для дослідження;

- точність і об’єктивність оцінки особи, оскільки графолог виконує роботу анонімно, не тільки не знаючи її імені, але й не бачивши її;

- дослідження особи проводиться без відома особи, тобто виключає симуляцію чи заучування "правильних відповідей", на відміну від такого методу як тестування;

- відмова в прийомі на роботу чи подружньому зв’язку може бути зроблена під якоюсь пристойною причиною, що не маловажно для осіб, які мають певну репутацію і психологічно не травмують особу.

В якості ілюстрації до вищесказаного пропонується психологічний портрет В.А. Ющенка. Для дослідження використаний рукописний текст з декларації про доходи, опублікованій на сайті ЦВК.

Психологічний тип - INFJ

Інтровертований, інтуїтивний, чуттєвий, вирішуючий (умовна назва «Гуманіст» )

Філософія цього типу виражається фразою: “ Світом править доброта.”

Інтелектуальна характеристика

Володіє сильним асоціативно-образним мисленням, яке має емоціонально-чуттєвий характер. При прийнятті рішень, як правило, керується виробленими в процесі життя моральними нормами. Самостійний в судженнях: ґрунтуючись на великій кількості інформації, намагається сформувати свою точку зору на будь-яке питання, у стані обґрунтувати свої погляди. Для одержання потрібної інформації прагне використовувати всі доступні для розуміння джерела. У відносинах з людьми його інтереси обмежуються лише певною групою осіб, а ось в об’єктивному світі його цікавить абсолютно все: повна всеїдність на рівні його інтелекту і здібностей. Ступінь самобутності, різноманітності психічних проявів-високий. В яких би областях він не проявлявся - в духовній чи матеріальній, в області суспільного життя, науки, мистецтва чи практичного життя, всюди не задовольняється одним тільки пристосуванням до умов своєї діяльності, але і прагне внести в життя щось своє, нове і оригінальне. Обдарована людина з нестандартним мисленням і творчими здібностями, інтелектуальною допитливістю, володіє уявою і художнім смаком. Віддає перевагу розумовій праці, мислить глобально, комбінаторно, системно.

Темперамент - флегматичний.

Сильний і врівноважений тип вищої нервової діяльності з малою рухливістю нервових процесів. Характеризується порівняно низьким рівнем активності поведінки, нові форми якої виробляються повільно, але являються стійкими, рівністю, постійністю і глибиною почуттів і настроїв. Володіє визначеним і незмінним відношенням як до окремих явищ, так і до всього навколишнього життя, постійністю в прив’язаностях і поглядах. Неспішний, спокійний як зовнішньо, так і внутрішньо, врівноважений, витриманий, витривалий, розсудливий, з добрим володінням собою, сильною волею, із збалансованими почуттями оптимізму і песимізму. Спокій такого типу людини проявляється і по відношенні його до подій і явищ життя, його нелегко вивести із себе і зачепити емоційно, він не схильний до афектів, хоча це зовсім не означає, що не здатний спалахнути. Просто, щоб довести його до такого стану, потрібно потратити багато сил. Почуття зовні виражені слабо, вони, як правило, невиразні, емоційні переживання-слабкі. Слабо відгукується на зовнішні враження, орієнтований на свій внутрішній світ. Коли стикається з емоціональними ситуаціями, є надзвичайно стриманий: хоча він відчуває почуттями, але подавляє їх і може відчути себе зовсім некомфортно, коли вимушений їх виражати. Ретельно обдумує свої думки і вчинки та утримує свій настрій під контролем. Настрій же, як правило, стійкий, без радощів та суму. При неприємностях зберігає спокій. Не схильний до прийняття поспішних рішень, свої страждання переносить терпляче, спокійно реагує на переживання інших, жаліється рідко. Вельми проникливий, але скритний. Рідко ділиться своїми спостереженнями. Не переносить несправедливості і насилля. Чесна, щира, не егоїстична, надійна людина, на яку можна покластися в поточних питаннях. В усьому любить стабільність, несподіванки вибивають його з колії. З великими труднощами виходить з кризових ситуацій, викликаних порушенням звичного перебігу подій. У такі моменти часто не може обійтися без допомоги з боку, має потребу в розторопному діловому партнері, за яким "як за кам’яною стіною".

Характеристика емоційних якостей

Характерна м’якість, альтруїзм, емпатія, доброта, співпереживання. Дуже не любить суперечок і конфліктів. Для нього властива підвищена ранимість і чуттєвість, через що на дальній психологічній дистанції буває нерішучими і не демонстративними. Не може дати відсіч агресії чи експансії - в подібних випадках звичайно або відсторонюється, або підпорядковується. В принципових же для себе питаннях відстоює свою позицію до кінця. Схильний критикувати оточуючих за прояв надмірної емоційності, сам же проявляє її тільки на дуже близькій психологічній дистанції. Найцінніша властивість - уміння пристосуватися до емоцій іншої людини. Співпереживати, зняти емоційну напругу, заспокоїти. А от емоцій своїх ніколи не нав’язує, а супроводжує, співпереживає емоції іншого.

Менеджерські якості

Головною рисою менеджера цього типу являється орієнтація на міжособистісні стосунки і стимуляція індивідуального і професіонального росту кожної людини, з якою він співробітничає. На відміну від інших психологічних типів, орієнтованих на вирішення проблем самої системи організації, йому більш властиве прагнення розв’язати проблеми людей в організації. В присутності такого керівника проявляються і розвиваються до тих пір скриті таланти оточуючих, подібно тому, як в хімічній реакції каталізатор прискорює хід всіх перетворень. Це найбільш демократичний із лідерів, уважний до особистих проблем і інтересів співробітників, думаючий в першу чергу про реалізацію потенціалу кожного з членів команди і лише в другу чергу про документацію чи архітектуру системи. Загострена увага по відношенню до проблем особи і особистісного росту дозволяє придавати буденним ситуаціям і формальним відношенням в організації деякий драматичний відтінок постійної напруженості і безперервного розвитку. Його оптимістичний світогляд, що проявляється у взаєминах з колегами, його невтомна енергія, направлена на розвиток і вдосконалення здібностей оточуючих, його вміння відмітити і схвалити кращі сторони професіональних і особистісних якостей співробітників найчастіше зустрічають розуміння із сторони підлеглих, колег чи керівників. Прагнення завжди бути приємним і корисним для всіх без виключення людей часами не тільки виснажує його ресурси, оскільки він забуває про себе в турботах про оточуючих, але й служить джерелом проблем в ситуаціях, коли необхідно одночасно врахувати протирічиві інтереси начальників і підлеглих. Іноді негативні відзиви про роботу ним очолюваної системи приймаються на свій рахунок, що приводить до розчарування і відчуття дезінтеграції. Атмосфера свободи, самостійності та ініціативи, яку створюють і підтримують в керованих ним організаціях, іноді має зворотною стороною той факт, що обов’язкові процедури не виконуються точно в термін "занадто вільними" співробітниками. Лідер такого типу, часто виступаючий в ролі "спасителя", бере на себе відповідальність за діяльність чи бездіяльність "жертв", що в крайніх випадках представляє собою перешкоду для його власного професіонального росту і кар’єри. Причини подібних повторюваних ситуацій звичайно недоступні його розумінню, здивованого щораз, чому ж сценарій повторився знову.

Ведучий стимул в житті - самоцінність. Для нього важливо, щоб пропоновані задачі були зв’язані з цікавлячими його самого проблемами, тобто можливість займатися тим, що цікаво і значимо особисто для нього і бажано в звичному темпі.

Характер

Загальні властивості

По силі-сильний: здатний енергійно добиватися поставлених цілей, переборювати труднощі, нелегко змінює свої погляди і готовий відстоювати їх з виключною впертістю.

По твердості-м’який: готовий до знаходження розумних компромісів, досягнення цілі за рахунок деяких поступок.

Риси характеру:

Відношення до інших людей:

Важко сходиться і привикає до нових людей, уникає перемін в оточуючому середовищі. У відносинах з людьми завжди рівний, спокійний, в міру товариський, в спілкуванні – схильність до зм’якшування протиріч, йти на компроміси, щоб узгоджувати різні думки, миролюбність і доброзичливість. Ввічливий і тактичний, стриманий і безпристрасний, уважний в тому, що говорить, оскільки хоче уникнути неправильного розуміння, прагне бути зрозумілим оточуючим. Звичайно зберігає деяку дистанцію в спілкуванні, рідко дозволяє іншим добиратися до себе надто близько. Часом здається строгим, холодним, беземоційним. Поступово це враження розсіюється, так як в процесі спілкування проявляється щире співчуття і бажання допомогти ділом тим, хто менш удачливий ніж він, хоча не любить, щоб це було зв’язано з любими емоціональними проявами. Уникає негативних емоцій. Все це дозволяє розташувати людей до себе, краще зрозуміти їх. Добре розбирається в людях і у взаєминах між ними, бачить як їх позитивні, так і негативні сторони, відмінно бачить, як до нього відносяться інші, і знає, як це відношення поліпшити. Вважає це одним з головних своїх якостей. Може прогнозувати чужу поведінку на основі знання характерів і попередніх вчинків людини. Відчуває сильний внутрішній вплив почуттів, які зазнає до партнера. Однак зовні може ніяк не виявляти це. Так, наприклад, однаково спокійно буде розмовляти як з приємною йому людиною, так і з тим, кого недолюблює. Не вміє жартувати, боїться сказати зайве. Суперечок уникає мовчки, не прибігаючи до дипломатії. Звичайно стриманий в розмові, він рідко буває красномовний і ще рідше емоційний - звичайно лише в тих випадках, коли глибоко зачеплені його почуття і принципи. Не завжди буде спорити, але дуже впертий і безкомпромісний в своїх переконаннях. Плануючи і роблячи дії, завжди враховує, який вплив це зробить на почуття і взаємини навколишніх. Часто робить безкорисливі вчинки. Якщо його просять щось зробити, не може відмовити, тому оточуючі нерідко користуються цим у власних інтересах. Роблячи що-небудь заради інших, почуває свою потребу, корисність, соціальну значимість. Не може проявити жорсткість по відношенню до людей, уникаєте ситуацій, які вимагають цього. Болісно сприймає критику з цього приводу, вважає, що зробив все можливе на той момент. Воліє не спілкуватися з тими, на кого необхідно робити вольовий тиск. Якщо все-таки приходиться мати справу з такими людьми, то вимоги виконати потрібні йому дії виражаються в доброзичливій формі.

Відношення до справи

Ділові якості - володіє здатністю до систематичної праці, витримкою, терпінням, посидючістю, цілеспрямований, настійливий і впертий, продуктивний, сильно прив’язується до роботи, володіє високим почуттям відповідальності. В діяльності проявляє грунтовність, ретельність, продуманість, дисциплінованість, добросовісність. Неспішний при виконанні роботи, не любить суєти. Звичайно починає діяти лише тоді, коли до кінця впевнений у своїй готовності і компетентності і, розрахувавши свої сили, доводить розпочате до кінця. Погано відноситься до тих, хто береться за роботу, не будучи в стані якісно виконати її. Дуже не любить, коли при одній незакінченій роботі доручають іншу. Не любить над собою надмірного контролю. Здатний до роботи в команді, але в процесі досягнення цілі здатний співробітничати тільки з тими людьми, які поділяють його моральні переконання. Не може працювати в неприємній психологічній атмосфері. Намагається бути твердим і наполегливим у відстоюванні своїх інтересів, але це не завжди вдається . У таких випадках усе звичайно обмежується пасивним захистом. Не вміє відстоювати свої матеріальні інтереси.

Спосіб досягнення цілі - повільно, вперто.

Відношення до себе:

Достатньо скромний, хоча має добре уявлення про "охоплення" зоною свого індивідуального впливу зовнішнього середовища. Самооцінка-реальна оцінка

Відношення до власності:

Дуже щедрий, але може не використовувати свої ресурси з найкращою вигодою.

Сильні сторони:

- добре розуміння людської натури, людських взаємостосунків;

- чуйність і уважність до людей;

- створення дружньої атмосфери в організації, без якої навіть при достатньому об’ємі інформації і засобів ефективність діяльності буде невисокою.

Слабкі сторони:

- недостаток рішучості та ініціативності;

- надмірна старанність і зайва деталізація при плануванні;

- ускладнення робочої обстановки в результаті надмірної уваги до почуттів і особистісних взаємин у ситуаціях, де більш ефективною була всебічна логічна наявної інформації.
[i]

Категорія: Дайджест | Додав: Ірина (06.08.2009)
Переглядів: 2044
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Категорії розділу
Номер 1 [3]
Перший номер науково-популярного журналу "Пізнай себе!"
Номер 2 [7]
Тематика номера: мозок, розум, свідомість.
Номер 3 [3]
Основна тематика: соціум, соціотипи, соціоніка
Номер 4 [11]
Тематики номеру: характер та темперамент. Особистість.
Номер 5 [10]
Тематика номера: бізнес та підприємництво, самореалізація, самоорганізація та самовдосконалення
Номер 6-8 [17]
Тематика номера: спорт, культура, здоров'я, конфлікти та способи їх вирішення.
Номер 9 [10]
Основна тема номера: духовність, віра, релігія
Номер 10 [19]
Тематика номера: суспільство, сімя, колектив, взаємини, самопрезентація, маніпуляція
Нотатки [5]
Тут можна додатавати короткі нотатки та роздуми з тих чи інших аспектів
Дайджест [128]
Цікава інформація зі світу та з тенет інтернету
Дописувачі [26]
Тут публікуються матеріали наших користувачів та друзів сайту
Номер 11 [9]
Тематика номеру - Людина як диво. Можливості людини, її психіки та тіла, особливості діяльності людського організму
Форма входу
Twitter
Реклама у Львові
Рекламний центр Тріумф
Відвідуваність