Ти - частина цього прекрасного всесвіту. І у кожної частини є своє власне місце і кожна - дуже важлива. Це неправда, що ти абсолютно самотній. Якщо сьогодні на серці смуток і туга – це зима. Приготуйся до весни! Завтра з’являться бруньки, потім - квіти і плоди. І ти покликаний принести плід. Зараз переживаєш важкий час? Подивися на сонячне світло, прислухайся до співу птахів, постарайся побачити зірки в нічному небі. Наберися терпіння. Повір: для всього потрібен час. Глибоко в нас є щось дуже важливе, таємне і приховане. Це - наше серце, створене для спілкування і радості. Ми можемо закритися у в'язниці туги, відмовитися від життя. Але треба відкрити наше серце, значення і ритм життя. Для цього потрібен ключ, щоб відкрити двері на свободу, двері в життя, двері звільнення. І ключ є - маленький і непомітний. Це віра у незбагненну і глибоку людину, яка є в тобі за хмарами журби, це віра в самого себе. Адже за похмурими хмарами світить сонце. Людина, з якою ти зможеш поділитися твоїми переживаннями, своєю увагою, повною участі та ніжності, допоможе відкрити в тобі цю приховану і глибоку особистість, любити і цінувати її. Ти зрозумієш,що твоє серце схоже на поле битви,де відбувається війна між силами світла і темряви. Іноді здається, що світла частина така мала й слабка… Але це не так! Якщо запалити в темній кімнаті сірник або свічку, навіть найменшу, то вогник освітить все. Проте, це не значить, що темрява не згущуватиметься, вона буде. І це не значить, що легко запалити цю свічку. Ні, іноді це важко. Але в нашому серці повинна бути надія, що життя сильніше смерті, світло сильніше за пітьму, любов сильніша ненависті. У цій боротьбі тебе підтримає друг, з яким ти зможеш поділитися своїми переживаннями, а також відпочинок і спокій. Коли людиною опановує відчуття внутрішньої пустки, потрібно по-іншому подивитись на світ. Потрібно навчитися насолоджуватися хвилиною миру: спокійно передихнути, дати серцю можливість пережити смак радості, дозволити сонячному теплу проникнути в душу, і хоча б на мить відчути гарний настрій. Важливо знаходити правильну рівновагу, віднайти те, що допомагає жити в світі і спілкуванні, й уникати того, що дратує і турбує. Потрібно навчитися кидати деякі справи, уникати перевантаженості і перестати бути весь час зайнятими. Потрібно навчитися зупинятися і дивитися навколо, на людей і світ, щоб впустити спокій у своє серце. Практичні поради: 1. Визначте для себе основні життєві цілі і зосередьте свої зусилля на їх досягненні. 2. Не нехтуйте спілкуванням. 3. Усуньте джерело стресу. 4. Використовуйте паузи для розслаблення. 5. Обговорюйте з близькими свої проблем. 6. Навчіться слухати. 7. Найдіть резерви часу. 8. Не виснажуйте себе надмірно. Відпочивайте всією сімєю. 9. Нехай знайдеться місце для гумору і сміху. 10. Музика – теж психотерапія
Ти - частина цього прекрасного всесвіту. І у кожної частини є своє власне місце і кожна - дуже важлива. Це неправда, що ти абсолютно самотній. Якщо сьогодні на серці смуток і туга – це зима. Приготуйся до весни! Завтра з’являться бруньки, потім - квіти і плоди. І ти покликаний принести плід. Зараз переживаєш важкий час? Подивися на сонячне світло, прислухайся до співу птахів, постарайся побачити зірки в нічному небі. Наберися терпіння. Повір: для всього потрібен час. Глибоко в нас є щось дуже важливе, таємне і приховане. Це - наше серце, створене для спілкування і радості. Ми можемо закритися у в'язниці туги, відмовитися від життя. Але треба відкрити наше серце, значення і ритм життя. Для цього потрібен ключ, щоб відкрити двері на свободу, двері в життя, двері звільнення. І ключ є - маленький і непомітний. Це віра у незбагненну і глибоку людину, яка є в тобі за хмарами журби, це віра в самого себе. Адже за похмурими хмарами світить сонце. Людина, з якою ти зможеш поділитися твоїми переживаннями, своєю увагою, повною участі та ніжності, допоможе відкрити в тобі цю приховану і глибоку особистість, любити і цінувати її. 
