Міжнаціональні відмінності невербального спілкування
Будь-який наш жест, положення тіла в просторі, те, як ми рухаємося,
вираз обличчя, інтонації голосу – це все відноситься до невербального
мовлення, від якого ми можемо отримати значно більше інформації, ніж
через слова. Але знання з цієї сфери не завжди можуть допомогти, а й
іноді нашкодити. Не у всіх ситуаціях мова жестів буде тлумачитися
однаково. Не слід забувати про такий важливий фактор, як міжнаціональні
відмінності. Ваш характерний жест, який оточення розуміє та сприймає
адекватно, може мати абсолютно інше значення в чужій країні. Щоб
уникнути неприємних ситуацій, у подорожах до інших країн варто
якнайменше використовувати звичну Вам жестикуляцію та в загальному
вивчити невербальні символи тієї держави, до якої прямуєте. Наприклад,
якщо в Голландії, Ви повернете вказівним пальцем біля скроні, маючи на
увазі якусь дурницю, Вас не зрозуміють. Там цей жест означає смішну і
вдалу фразу. Говорячи про себе, європеєць вказує на тулуб, а японець –
на ніс. В деяких країнах Африки сміх – це показник здивування і навіть
нерозуміння, а не вияв веселощів. В США та багатьох інших країнах,
«нуль» утворений двома пальцями означає, що «все добре». В Японії цей
символ має інше характерне значення – «гроші». В Португалії та деяких
інших країнах він буде сприйматися як непристойний. Коли француз,
німець чи італієць вважає яку-небудь ідею дурною, то виразно стукає
себе по голові, а якщо німець стукне себе по лобі відкритою долонею, то
це буде еквівалентом «та ти з розуму зійшов!». І навпаки, коли англієць
чи іспанець стукає себе по лобі, то це символізує задоволення собою.
Німці часто піднімають брови вверх в знак захоплення якоюсь ідеєю. В
Англії (як і в нашій країні) така поведінка виражає скептицизм. Якщо
француз хоче виразити сильні сумніви та застереження, то він потирає
пальцем основу носа. Це наближено до італійського постукування пальцем
по носі, що теж означає застереження. В Голландії у цього жесту зовсім
інше значення: «я п’яний» або «ти п’яний»; в Англії – «конспірація та
секретність». Цікавою особливістю американців є те, що вони
намагаються проводити ділові переговори в дуже теплій та дружній
обстановці. Якщо Вас зустрінуть дуже радісно, не сприйміть це за
фамільярність – це є певною нормою. Рух пальців зі сторони в сторону
має багато різних значень. В США, Італії та Фінляндії це може означати
легке осудження, погрозу чи заклик дослухатися до того, що говорять. В
Голландії та Франції такий жест просто означає відмову. В більшості
західних країн, коли йде мова про значення лівої чи правої руки,
пріоритету не має жодна (якщо не враховувати традиційного рукостискання
правою рукою). Але ці норми не поширюються на країни Сходу. Не варто
протягувати кому-небудь їжу, гроші, подарунок чи щось інше лівою рукою.
Там вона відома як нечиста рука та має погану репутацію. Від
бізнесмена з Азії при зустрічі з вами важко очікувати прямого погляду в
очі, що є обов’язковим виявом поваги, уваги, відкритості в
європейській, північно- та південноамериканській, а також
австралійській ділових культурах. Для жителя Азії саме непрямий,
відведений в бік погляд є виразом поваги до співрозмовника. В
будь-якій країні, де б Ви не перебували, не варто починати розмову про
політику, релігію чи міжнаціональні конфлікти. Ваші співрозмовники не
будуть раді такому спілкуванню і залишаться в поганому настрої.
Поговоріть краще на нейтральні теми: погода, спорт, тварини. Особливо
добре Вас сприймуть англійці та німці, які ділові переговори починають
саме з таких відступів. Це дуже короткий перелік характерних
жестів для жителів різних країн. Якщо Ви не хочете образити своїх
ділових партнерів іншої національності, то перед зустріччю коротко
ознайомтеся з особливостями невербального мовлення і це допоможе
уникнути непотрібних конфліктів та непорозумінь.
