Емоції та музика

Емоція- це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності.

Роль емоцій для тварин і людей може бути як позитивною так і негативною.

Думки вчених про значення емоцій розходяться. Однак безсумнівна головна роль емоцій - їхня участь у керуванні поведінкою людини й тварин.

Це значення емоцій обговорювали ще мислителі Древньої Греції.

Емоції також можуть негативно впливати на людську діяльність та поведінку, наприклад, дезорганізовувати її. Вони  здатні переповнювати свідомість і змушувати нас діяти ірраціонально. Цю роль у першій половині ХХ ст. визнавали чи не єдиною. Низка французьких психологів одночасно висловила думку, що емоції можуть порушувати цілеспрямовану діяльність. П. Жані заявляв, що емоція - це дезорганізуюча сила,  яка спричиняє порушення пам’яті, навичок, призводить до заміни складних дій простішими.

Деяким людям вдається легко контролювати свою поведінку, іншим, крім того і свої почуття, ще іншим не вдається ні те ні інше, але багато з них не можуть збагнути причину цього. Чому так відбувається? В чому ж секрет контролю емоціями?

На сучасному етапі розвитку людства існує чимало методів керування небажаними емоціями. У цій статті особливу увагу надамо такому способу, як  музикотерапія.

Музикотерапія - психотерапевтичний метод, що використовує музику, як лікувальний засіб.

З лікувальною метою музику застосовують з давніх часів. На думку фахівців, ефект музикотерапії ґрунтується на одночасній дії на організм людини трьох чинників: психолого-естетичного (асоціації, емоції, образний ряд), фізіологічного (функціональний, за допомогою якого можна тренувати окремі функції організму) і вібраційного (музика здійснює вібраційний вплив на клітини, активізуючи різні біохімічні процеси в них).

Як механізми лікувальної дії музикотерапії використовують: катарсис, емоційну розрядку, регулювання емоційного стану, полегшення усвідомлення власних переживань, конфронтацію з життєвими проблемами, підвищення соціальної активності, придбання нових засобів емоційної експресії, полегшення формування нових стосунків і установок.

Існують спеціальні програми і методики, які використовуються психологами при підготовці до пологів майбутніх мам. Одним з прикладів успішного застосування таких методик стала програма "Вітоніка", що складається з декількох комплексів, що призначаються залежно від віку і стану здоров'я людини.

Перший комплекс програми під назвою "Сонатал" є методикою музичної стимуляції розвитку плоду і новонародженої дитини, а також зняття стресів у вагітної жінки за допомогою музики. Під час досліджень було встановлено, що за допомогою музики можна впливати на три сфери життєдіяльності плоду - рухову, емоційну, дихання, і навіть управляти їх розвитком. І головне, що музична стимуляція позитивно позначається як на психічних, так і на фізичних його якостях.

Припиняти музикотерапію не рекомендується і після народження дитини. На даному етапі можна використовувати інші комплекси, розроблені в рамках програми "Вітоніка". До їх числа входять:

- "Ейдотоніка" - музика кольору, призначена для дітей першого року життя, впливає на зір і розрізнення кольорів

- "Лінгвотоніка" - музика слова для дітей другого року життя, що допомагає розвивати у дитини відчуття мови, сприяє становленню мови

- "Хореотоніка" - музика руху для дітей третього року життя, що впливає на рухову активність.

- На більш старший вік розраховані комплекси "Валеотоніка" (музичні уроки здоров'я) і, власне, "Музикотерапія" - лікування захворювань за допомогою музики.

Виділяють чотири основні напрями лікувальної дії музикотерапії:

1) Емоційне активування в ході вербальної психотерапії;

2) Розвиток навиків міжособового спілкування (комунікативних функцій і здібностей;

3) Регулюючий вплив на психовегетативні процеси;

4) Підвищення естетичних потреб.

Існують дві основні форми музикотерапії: 

1) Рецептивна

Така музикотерапія передбачає процес сприйняття музики з терапевтичною метою.

Рецептивна музикотерапія існує в трьох формах:

- комунікативна (спільне прослухування музики, направлене на підтримку взаємних контактів взаєморозуміння і довіри);

- реактивна (направлена на досягнення катарсису);

- регуляторна (сприяє зниженню нервово-психічної напруги).

Рецептивна музикотерапія використовується частіше. Учасники групи прослухують спеціально підібрані музичні твори, а потім обговорюють власні переживання, спогади, думки, асоціації, фантазії, що виникають у них в ході прослухування. На одному занятті прослухують, як правило, три твори або три більш-менш закінчених уривки (кожен по 10-15 хвилин).

Програми музичних творів будуються на основі поступової зміни настрою, динаміки і темпу, з врахуванням їх різного емоційного навантаження. Перший твір повинен формувати певну атмосферу для всього заняття, проявляти настрої учасників групи, налагоджувати контакти і вводити в музичне заняття, готувати до подальшого прослухування. Це спокійний твір, що відрізняється розслаблюючою дією. Другий твір - динамічний, драматичний, напружений, він несе основне навантаження, його функція полягає в стимулюванні інтенсивних емоцій, спогадів, асоціацій проектного характеру з власного життя людини. Третій твір повинен зняти напругу, створити атмосферу спокою. Він може бути спокійним, релаксуючим або, навпаки, енергійним, таким, що дає заряд бадьорості, оптимізму, енергії.

2) Активна музикотерапія є терапевтично направленою, активною музичною діяльністю: відтворення, фантазування, імпровізація за допомогою людського голосу і вибраних музичних інструментів.

Активний варіант музикотерапії  вимагає наявність простих музичних інструментів. Учасникам групи пропонується виразити свої відчуття або провести діалог з ким-небудь з членів групи за допомогою вибраних музичних інструментів. Як варіант активної музикотерапії може розглядатися хоровий спів.

Нижче наводимо пакет програм класичної музики для регуляції різноманітних емоційниих станів:

1) Зменшення відчуття тривоги і невпевненості — Шопен "Мазурка, "Прелюдії", Штраус "Вальси", Рубінштейн "Мелодії".

2) Зменшення дратівливості, розчарування, підвищення відчуття приналежності до прекрасного світу природи —  Бах "Контата 2", Бетховен "Місячна соната", "Симфонія ля-мінор".

3) Для загального заспокоєння, задоволення — Бетховен "Симфонія 6", частина 2, Брамс "Колисанка", Шуберт "Аве Марія", Шопен "Ноктюрн сіль-мінор", Дебюссі "Місячне сяйво".

4) Зняття симптомів гіпертонії і напруженості в стосунках з іншими людьми — Бах "Концерт ре-мінор" для скрипки, "Кантата 21", Барток "Соната для фортепіано, квартет 5, Брукнер "Меса ля-мінор".

5) Зменшення головного болю, пов'язаного з емоційною напругою — Моцарт "Дон Жуан", Аркуш "Угорська рапсодія" 1, Хачатурян "Сюїта Маскарад".

6) для піднімання загального життєвого тонусу, поліпшення самопочуття, активності, настрою — Чайковський "Шоста симфонія", 3 частина, Бетховен "Увертюра Едмонд", Шопен "Прелюдія 1, опус 28", Аркуш "Угорська рапсодія" 2.

Також музику використовують  і для активізації різноманітних психічних станів особистості:

- для сну (Delta-sleep-system);

-інтелектуальної діяльності (Awakened Mind System).

Впливаючи на клітинному рівні на організм людини, музика може здійснювати як позитивну, так і негативну дію на слухача. Тому підбирати музику для лікування і релаксації повинен професіонал, заздалегідь склавши для себе психологічний портрет людини і загальне уявлення про спектр його музичних пристрастей. В принципі, жоден з музичних стилів не викликає у музикотерапевтів різко негативних оцінок, проте більшість фахівців сходяться на думці, що краща музика для лікування і розслаблення - це класика та традиційні народні мотиви.

Коли людина знаходиться в ситуації, де їй потрібно викликати бажані емоції, то вона може використати такий метод, як музикотерапія. Цей метод є ефективним не лише через його використання, як психологічного , а  також, як і лікувального засобу.

Козловська Соломія

Студентка 2 курсу

ЛДУВС