Про вітамінки. Частина 2 - Дайджест - Каталог статей - Науково-популярний психологічний журнал
Вівторок, 06.12.2016, 12:10

ЗНАННЯ ТА РОЗВИТОК

Каталог статей

Головна » Статті » Дайджест

Про вітамінки. Частина 2
Буквально донедавна важливість вітаміну Е для людини ставилася під сумнів. Оскільки недостатність цього вітаміну не виявлялася в розвитку таких широко розповсюджених, зумовлених нестачею вітамінів захворювань як цинга чи рахіт, наука тільки нещодавно почала визнавати його значимість.
Під назвою "вітамін Е" відомі вісім сполук, які зустрічаються в природі. Чотири з них - це токофероли. Сама назва "токоферол" походить від грецьких слів "токос", що означає пологи, і "ферейн" - народжувати. Її було обрано, щоб підкреслити важливу роль цієї речовини в процесі відтворення різних видів тварин. Закінчення "ол" означає, що речовина є спиртом.
Основні призначення вітаміну Е
Основною функцією вітаміну Е є захист тканин організму дитини від реакцій, які руйнують, ушкоджують тканини. Маються на увазі так звані процеси перекисного окислення ліпідів. Ці стани можуть виникати в ході цілої низки нормальних обмінних процесів, а також в результаті дії зовнішніх токсичних факторів. Так, у дослідженнях на тваринах було показано, що вітамін Е оберігає захисту від ушкоджень, викликаних забрудненням сигаретним димом. Він захищає клітинні біологічні мембрани, що є в нервових клітинах, м'язах і серцево-судинній системі, допомагає продовжити життя еритроцитів, а організму дитини дає можливість забезпечувати оптимальне використання вітаміну А.
Забезпечення токоферолом
Забезпечення дитячого організму вітаміном Е залежить не тільки від його вмісту в продуктах харчування та всмоктувальної функції кишок, але й від рівня так званих ненасичених жирних кислот у раціоні та загального стану ліпідного обміну. Перебуваючи в утробі, плід отримує токоферол з материнського організму. Вміст його в крові вагітної, як правило, в 1,5-2 рази вище, ніж у невагітної жінки. Але в зв'язку з тим, що токоферол у значній кількості затримується плацентою, яка містить його у 2-3 рази більше, ніж тканини плода, дитина народжується в стані "фізіологічної" недостатності вітаміну Е. Раннє прикладання до грудей сприяє швидкому поповненню вмісту токоферолу в плазмі крові новонародженого внаслідок його надходження ззовні. Це ще одна перевага грудного вигодовування.
Щоденна потреба дитини в токоферолі на сьогодні точно не визначена. Вона залежить від кількості та якості жиру, який вживається, забезпеченості аскорбіновою кислотою, застосування із лікувальною метою препаратів заліза, вітамінів групи В, фолієвої кислоти. Добова потреба в токоферолах для дітей грудного віку в середньому складає 5 мг. За даними американської асоціації дієтологів, грудні діти щоденно повинні отримувати 7,5 мг токоферолу, діти старшого віку - 10 мг, юнаки та дорослі чоловіки - 15 мг, а жінки - 12 мг. Потреба в токоферолі для недоношених дітей вища і складає приблизно 9 мг на добу. А ось при природному вигодовуванні ці величини повністю покриваються вмістом токоферолів у грудному молоці. У великій кількості вітамін Е міститься в молозиві, в меншій - у перехідному і зрілому молоці. При штучному ж вигодовуванні потреба в цьому вітаміні повністю задовольняється тільки адаптованими молочними сумішами. В 1 літрі адаптованої молочної суміші міститься біля 5-10 мг токоферолів. 
Про інші застосування вітаміну
Вітамін Е в одній із своїх форм знаходить широке застосування як протиокисний засіб (антиоксидант) для стабілізації харчових олій і жирів та жировмісних продуктів харчування в харчовій промисловості.
Дослідження показали, що вітамін Е в комбінації з вітаміном С знижує утворення речовин нітрозомінів у м'ясному виробництві (нітрозоміни, як показали дослідження на тваринах, є канцерогенами), причому робить це ефективніше, ніж один вітамін С.
Використовують токофероли і в дерматології як засіб для місцевого застосування з протизапальною метою та для зволоження шкіри і запобігання шкідливої дії ультрафіолетових променів.
У фармацевтичній промисловості токоферол застосовують, наприклад, для стабілізації сиропів, ароматичних сполук і компонентів, що містять вітамін А. Альфа-токоферол застосовують як антиоксидант у пластмасах, технічних мастилах і мастильних речовинах, а також в очищених так званих білих оліях, які потрібні в косметичній і фармацевтичній продукціях.
Основні джерела токоферолів
Рослинні олії (арахісова, соєва, пальмова, кукурудзяна, сафлорова, соняшникова тощо) і зародки пшениці є найціннішими джерелами вітаміну Е. Токофероли містяться також у горіхах, насінні, цільних зернах і зелених листових овочах. Деякі продукти типу молока і яєць мають у своєму складі невелику кількість цього вітаміну. 
Крім того, вітамін Е додають у маргарин та інші продукти харчування.
І ще: світло, кисень і тепло є факторами, спроможними в результаті тривалого зберігання або ж у процесі приготування страв руйнувати вітамін.
У деяких продуктах вміст токоферолу може зменшитися наполовину лише після двох тижнів зберігання їх при кімнатній температурі. Кількість вітаміну Е в рослинних оліях значно знижується в результаті смаження. Тому завжди надавайте перевагу свіжим продуктам, а олії краще використати у вигляді салатів, а не для смаження.
Одночасне вживання препаратів чи продуктів, які містять багато заліза, зменшує надходження вітаміну Е в організм дитини. Це особливо важливо у випадку лікування анемії в немовлят. Потреба ж у вітаміні Е пов'язана з кількістю поліненасичених жирних кислот, які надходять з їжею. Чим більше таких кислот, тим більшою є потреба у вітаміні Е.
Ознаки недостатності вітаміну
У зв'язку із широким розповсюдженням токоферолу в продуктах харчування, первинна недостатність цього вітаміну, зумовлена зменшенням його надходження ззовні, зустрічається досить рідко - при переважно вуглеводному харчуванні та повному виключенні з раціону рослинних олій. Для новонароджених і грудних дітей найважливішим джерелом токоферолів є материнське молоко і молозиво. В коров'ячому молоці, особливо розведеному, вміст цього вітаміну вкрай недостатній, в 5-7 разів менше, ніж у грудному молоці.
Специфічною ознакою дефіциту вітаміну Е в організмі є гемолітична анемія, що супроводжується руйнуванням червоних кров'яних тілець, порушенням їх форми та розмірів. При недостатності токоферолів виникають руйнівні процеси в зародковому епітелії, порушення розвитку чоловічих статевих функцій, відбувається загибель зародків на ранніх етапах розвитку. Допускають, що недостатність токоферолу сприяє розвиткові в грудних дітей ексудативного (алергічного) діатезу, рахіту, різноманітних форм м'язових захворювань.
Недостатність вітаміну Е зустрічається переважно в недоношених новонароджених дітей, при порушеному кишковому всмоктуванні, у старших дітей - при захворюваннях печінки і жовчних ходів (інфекційний гепатит, холецистохолангіт тощо), інфекційно-запальних захворюваннях кишок (ентероколіт), підшлункової залози (хронічний панкреатит), а також у випадках пневмонії, отитів. Клінічно недостатність токоферолу в грудних дітей проявляється в період новонародженості загальним набряком тканин. З низьким рівнем вмісту вітаміну Е в плазмі крові пов'язують і деякі типи генетичних хвороб крові.
Оскільки виснаження запасів вітаміну Е в тканинах відбувається протягом тривалого часу, ніяких симптомів недостатності спершу не з'являється. Проте лабораторні дослідження показали появу біохімічних змін, включаючи скорочення тривалості еритроцитів, втрату м'язової маси і збільшення вироблення пігменту старіння у певних тканинах організму.
Коли потрібно збільшити необхідну кількість вітаміну?
Необхідно пам'ятати, що в період посиленого росту (перші два роки життя), у віці 6-8 років і в час, що передує статевому дозріванню (12-14 років), дитина особливо потребує підвищених кількостей вітамінів, зокрема й вітаміну Е. Додаткове введення токоферолу у вигляді препаратів підвищує загальну реактивність організму дитини, природну опірність дітей до інфекційних захворювань.
Англійська хвороба … від нестачі вітаміну D
Цей вітамін є чи не найважливішим з усіх у формуванні кісткової системи організму людини.
З історії…
У 1650 році англійський лікар Френсис Глісон детально описав захворювання, яке уражувало переважно дітей раннього віку. За широке розповсюдження цієї недуги серед погано забезпечених прошарків населення Англії її назвали англійською хворобою. Головною ознакою цього захворювання були зміни в кістках.
Чому кістки?
Вони стають настільки м'якими, що під впливом ваги м'язів, які на них знаходяться, викривлюються і набирають чудернацької потворної форми. Разом із цим, проходять зміни тонусу м'язів, що стають розслабленими та в'ялими. Під тиском внутрішніх органів розтягуються м'язи живота, тому в дітей, хворих на англійську хворобу, живіт різко збільшується. Голова набуває непропорційно великих розмірів, грудна клітка стискується, живіт відвисає, ноги стають кривими. Ці ознаки роблять хворобу помітною на відстані.
Основною причиною розм'якшення кісток є різке зменшення вмісту в них кальцію та фосфору. Якщо у нормальній кістці знаходиться 66% солей кальцію та 29% хрящової маси, то при англійській хворобі в кістках є лише 18% кальцієвих солей, а вміст хрящової маси сягає більше 70%.
Оскільки, внаслідок розм'якшення кісток, саме викривлення у хребті ведуть до значного спотворення грудної клітки і погіршання роботи внутрішніх органів, то назву "рахіт" англійська хвороба набула від грецького слова "рахіс" - хребет.
Описаний художниками…рахіт
Треба зауважити, що здавна рахіт був відомий не лише лікарям. Навіть на картинах художників, зокрема періоду XV століття, часто зображали дітей з явними ознаками цієї недуги.
Безпосередньої причини виникнення рахіту тривалий час ніхто не знав. Але лікарі завжди вважали його наслідком недостатності харчування. Також було багато спостережень щодо появи рахіту в дітей, які, хоч і відносно гарно харчувалися, та росли в приміщеннях без сонячного світла (у підвалах, будинках з подвір'ями-"криницями").
Польський лікар Гульдчинський встановив можливість попередження і навіть лікування рахіту в дітей після опромінення їх світлом сонця чи ультрафіолетовими променями кварцової лампи. З іншого боку, було виявлено, що деякі речовини тваринного чи рослинного походження після опромінення їх ультрафіолетовими променями набувають здатності попереджувати захворювання після додавання їх у їжу в дуже незначних кількостях. Такою речовиною, що оберігає від рахіту, є вітамін D. Він знаходиться в складі жироподібних речовин шкіри (ліпоїдів). Тому рахіт можна лікувати сонячним світлом, ультрафіолетові промені якого, потрапляючи на шкіру, готують у ній власні ліки - вітамін D.
У чому чудодійність вітаміну?
Вітамін D має кілька своїх форм. Їх називають кальцифероли і представлені вони переважно у вигляді двох речовин: ергокальциферолу (вітаміну D2), що надходить із дріжджів, та холекальциферолу (вітаміну D3), який отримано із тканин тварин. В організмі людини обидві ці речовини перетворюються в активні форми вітаміну. Потреба в кальциферолах складає в середньому 100 МО (міжнародних одиниць) на добу.
Біологічна роль кальциферолів пов'язана з їх активною участю в обміні кальцію. Вони стимулюють засвоєння цього елемента з відкладанням його у кістках. Ось чому основні прояви англійської хвороби проявлялися розм'якшенням кісток.
Отже, за недостатності вітамінів групи D, у дітей переважно перших трьох років життя з'являються ознаки рахіту. В дорослих (особливо у вагітних жінок), які мало перебувають на сонці, не вживають достатньо повноцінної їжі, кісткова тканина втрачає кальцій і кістки розм'якшуються. В цих випадках таке явище називають остеопорозом. Недостатність вітамінів групи D може розвинутись і у дітей старших трьох років, особливо в періоди інтенсивного росту, якщо їх білкове харчування є недостатнім, а також має місце різка зміна кліматичних умов. Крім того, до розвитку D-вітамінної недостатності ведуть хронічна ниркова недостатність, хвороби печінки, тривалий прийом протисудомних препаратів, синдром мальабсорбції (порушеного всмоктування в кишечнику) різного генезу.
Знову про рахіт
На початковій стадії дефіциту вітаміну D у дітей до року спостерігається зниження апетиту, підвищена пітливість (особливо долоньок, стоп і волосистої частини голови), занепокоєння, підвищена збудливість, погіршання сну, облисіння потилиці. Ці ознаки можуть помітити батьки, а лікар, оглядаючи дитину, також зверне увагу на піддатливість (розм'якшення) країв великого тім'ячка, зниження м'язового тонусу.
Якщо під час появи початкових ознак рахіту не вжити заходів з профілактики і лікування, через кілька тижнів розвинеться наступна стадія - період розпалу. Їй характерні кісткові деформації: зміна форми черепа (сплощення потилиці, видовження черепа, поява лобових горбів), деформація грудної клітки (западання - "груди шевця", чи випинання - "курячі груди"), викривлення кісток ніг (особливо, якщо маля вже ходить) Х- чи О-подібної форми, також відбувається звуження таза, з'являються кісткові нарости у вигляді "браслеток", "ниток перлів", "рахітичних чоток", що добре видно при рентгенологічному обстеженні.
Крім кісткових деформацій, у випадках рахіту, сповільнюється ріст зубів, відбуваються серйозні порушення функціонування різних органів: зміни в роботі серця і легень, дисфункція шлунково-кишкового тракту (закрепи), вегетосудинні прояви (виражена пітливість, мармуровий відтінок шкіри). Діти з рахітом у стадії розпалу починають відставати в розвитку.
В якийсь момент ознаки розпалу рахіту проходять, дитина почуває себе краще, але наслідки перенесеної хвороби можуть залишитися на все життя у вигляді деформованих кісток: криві ноги, змінена форма черепа, вузький неправильної форми таз, що для дівчаток - майбутніх мам - небезпечне ускладненнями під час вагітності та пологів. Крім того, діти, які перенесли рахіт у стадії розпалу, схильні до розвитку хронічних захворювань або ж часто хворіють.
Саме тому не потрібно доводити ситуацію до розпалу рахіту, а займатися профілактикою недуги до появи її ознак.
Вітамін D і цукровий діабет
Фінські вчені прийшли до висновку, що регулярний прийом вітаміну D в дитячому віці значно знижує ризик виникнення цукрового діабету. Вони вивчали групу з 12 тисяч дітей, які народилися в 1966 році. В період до 1997 року цукровий діабет був виявлений у 81 чоловіка.
В ході спостереження діти були розділені на групи, залежно від прийому вітаміну. Виявилося, що його вживання взагалі знижує ризик появи недуги, але більше за все це помітно при досить високих дозах і регулярному прийомі. У таких випадках імовірність розвитку хвороби знижується на 80 відсотків.
Крім того, помічено, що в дітей, які перенесли рахіт, основною причиною якого стала різка нестача вітаміну D в організмі, цукровий діабет зустрічається в три рази частіше. Аналогічні дані були отримані і раніше в результаті експериментів на тваринах та вивчення медичних карт діабетиків.
Зв'язок вітаміну D і діабету підтвердився і прикладом самої Фінляндії. В цій країні найвища в світі поширеність діабету першого типу (він частіше з'являється саме в дитячому віці), а сонячного світла дітям там катастрофічно не вистачає.
Тому необхідно, щоб діти отримували вітамін D як мінімум в межах фізіологічної потреби.
Де знайти кальциферол?
Досить велика кількість кальциферолів міститься в курячих яйцях, риб'ячій ікрі. В молочних продуктах їх вміст незначний. Найвищий їх відсоток знаходиться в печінці морських риб і тварин, а також у жирі, який із них отримують. Риб'ячий жир та жир морських тварин не вважається продуктами харчування і можуть бути використані тільки як джерело кальциферолів, за їх недостатності.
Передозування вітаміну
Часом від інтенсивного введення в організм дитини вітаміну D, що відбувається внаслідок безконтрольного використання препаратів та застосовування високих доз в короткий проміжок часу, може виникнути стан передозування. В цих випадках гіпервітаміноз проявляється відкладанням кальцію в різних органах (нирках, судинах, м'язі серця). Інтоксикація вітаміном D переважно виникає у дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, травмованих у пологах, недоношених, з низькою масою тіла при народженні, підвищеною чутливістю, гіпотиреозом. Розвитку інтоксикації сприяють інтенсивні сонячні або кварцові опромінення, прийом препаратів кальцію. Тому зауважте, що призначити вітамін D повинен лише лікар. Він зможе правильно вибрати необхідну дозу препарату та проконтролювати спеціальними обстеженнями, чи достатню кількість цього дорогоцінного вітаміну отримав ваш малюк.
В останні два-три роки в світі спостерігається буквально бум популярності цього вітаміну. Раніше нічим не виділяючись серед своїх родичів, сьогодні він став темою дискусій вчених багатьох розвинутих країнах. Із нестачею фолату (це одна з назв фолієвої кислоти) пов'язують головну хворобу цивілізації - атеросклероз, і кілька важких вроджених дефектів дитячого віку.
Дещо з історії
Фолієва кислота (вітамін Вс, В9) належить до вітамінів групи В, який на сьогодні є дуже відомим. Про нього варто розповісти. Почнемо з історії…
Вчені вперше задумалися про зв'язок між вродженими вадами розвитку і харчуванням у 50-х роках ХХ століття. Вони зробили такі висновки з того, що частота даних дефектів завжди була вищою серед дітей низького соціально-економічного рівня, а також у малюків, народжених взимку і ранньою весною. Особливо це стосувалося вроджених дефектів нервової трубки (першого задатку майбутньої нервової системи малюка). Основна небезпека цієї патології полягає в тому, що зародження цього органу відбувається на дуже ранніх стадіях вагітності, коли більшість жінок ще не знають про те, що вони вагітні. Нервова трубка ембріона формується на 16-28 день після зачаття. Порушення в харчуванні, пов'язані з недостатністю в раціоні майбутньої матері продуктів, збагачених вітамінами (як тепер відомо, найважливіше - фолієвою кислотою), призводять до появи у майбутньої дитини грубих дефектів нервової системи та кістяка.
Заслуги фолієвої кислоти
В дитячий організм фолієва кислота потрапляє переважно з продуктами рослинного і тваринного походження. Про них ми розповімо далі. Але необхідно додати - частина вітаміну утворюється під впливом мікроорганізмів товстого кишечника.
Відомо, що фолієва кислота, як і інший вітамін групи В - В12, бере активну участь у процесі регуляції функцій системи кровотворення. Обидва ці вітаміни ще називають протианемічними факторами.
Жіноче і коров'яче молоко містять адекватну кількість фолатів. Якщо ж ваш малюк, відпочиваючи в бабусі, "захоплювався" з бабусиної "ініціативи" козячим молоком, яке дуже бідне на фолієву кислоту, то у нього згодом можуть з'явитися перші ознаки фолієводефіцитної анемії.
Як вона проявляється? Маля стає млявим, часто скаржиться на головний біль. Звертає на себе увагу жовтяничність склеру. В дитини зникає апетит, хоча бабуся прагла досягти зовсім протилежного. Зниження апетиту відбувається через те, що кислотність шлункового соку знижується. Можуть виникати нудота, відчуття дискомфорту в животі. Одним із частих проявів фолієводефіцитної анемії є підвищена кровоточивість з ушкоджених місць через зниження кількості тромбоцитів. Іноді малюк стає дратівливим, його часто турбує біль різної локалізації.
До появи перших ознак анемії можуть призвести тривалі розлади випорожнень у малят, особливо раннього віку. Справа в тому, що основну кількість вітаміну дитина отримує через всмоктування його з порожнини тонкого кишечника, незначну ж - внаслідок утворення в товстому кишечнику за активної участі бактерій. Тому запальні захворювання кишечника, які супроводжуються порушенням звичайного всмоктування поживних речовин, обов'язково відобразяться на надходженні в організм і вітаміну В9. Таким станом, для прикладу, є захворювання целіакія - в дітей грудного віку при перших вживаннях продуктів злакового походження виникає стійкий пронос, який і стає причиною виникнення дефіциту вітаміну.
І ще. Вітамін В9 досить часто іде в "зв'язці" з іншим "колегою" - вітаміном С (аскорбіновою кислотою). Тому нестача одного з вітамінів часто може призвести до дефіциту іншого. А дефіцит аскорбінової кислоти, в свою чергу, спричиняє погіршання всмоктування з продуктів харчування фолатів.
Холестерин поступається
Як вдалося встановити зовсім недавно, фолат потрібний не тільки дітям і майбутнім мамам, але і представникам сильної статі. Фолієва кислота виявилася дуже тісно пов'язаною з основною хворобою цивілізації - атеросклерозом, тобто з інфарктами, інсультами, стенокардією, серцевою недостатністю, аритміями й іншими серцево-судинними захворюваннями.
Головним фактором ризику атеросклерозу і всіх захворювань, з ним пов'язаних, вважався (і поки ще продовжує вважатися) холестерин. Але в останні роки його позиції сильно похитнулися. Сьогодні в респектабельних медичних журналах друкується маса статей про фолієві теорії походження атеросклерозу.
За допомогою фолієвої кислоти і вітаміну В12 попередник речовини, яка згодом буде сприяти утворенню атеросклеротичної бляшки, перетворюється на нешкідливий і навіть корисний метіонін.
І на завершення. З недостатнім прийомом фолату пов'язують розвиток раку товстої і прямої кишки та раку грудей у жінок. Наукових праць, що підтверджують ці взаємозв'язки, стає все більше і більше.
Фолати на …сніданок
У природі вітамін В9 існує у вигляді фолату і знаходиться в зелених листкових овочах, таких як шпинат, цибуля, капуста. Про спорідненість фолієвої кислоти з листковою зеленню говорить навіть її назва, яка походить від слова "фоліум" - листок. Міститься цей елемент і в бобах, спаржі, цитрусових, бананах, томатах, цільних зернових, горіхах, арахісі, крупах (гречаній, вівсяній, пшоняній). З тваринних продуктів ним багата печінка, нирки, м'ясо, яйця. Дріжджі та харчові додатки на дріжджовій основі також несуть значну кількість вітаміну. Спробуйте порахувати, чи достатньо для денної норми ваш малюк та й усі члени сім'ї вживають цього цінного вітаміну, скориставшись наведеною нами таблицею.
Опубліковані в 1996 році дані повідомляють, що синтетичний вітамін В9 засвоюється організмом людини краще, ніж природний аналог. Однак механізм цього явища ще не пояснений. Із січня 1998 року в більшості країн світу набрали сили регулярні заходи для збагачення фолієвою кислотою продуктів харчування. Виробники зобов'язані додавати 0,43-1,4 мг вітаміну на фунт (454 г) продукції. До неї належать борошно, хліб, рис, макаронні вироби, крупи і булочки. Порція такого продукту (з відповідними позначеннями на етикетці) повинна забезпечувати 10% денної норми фолієвої кислоти. Дуже широко збагачуються фолатом "цереалс" - сухі сніданки. Така обов'язкова вітамінізація продуктів є ефективнішою за будь-які заклики приймати вітаміни у вигляді таблеток. Вона стосується практично всіх груп населення, незалежно від статків людей: борошняні та зернові продукти їдять усі, навіть найбідніші.
Не підлягають збагаченню продукти з цільних зернових, оскільки вони багаті на природні фолати. Такі норми встановлені для того, щоб щоденне вживання фолієвої кислоти не перевищувало 1 мг (за винятком випадків, коли це спеціально призначено лікарем). Занадто високі дози фолієвої кислоти можуть викликати побічні ефекти. У дітей, які страждають на епілепсію і приймають протисудомні препарати, можуть почастішати напади. Фолієва кислота маскує симптоми В12-дефіцитної анемії в пацієнтів, які відчувають нестачу вітаміну В12, тоді як неврологічні порушення прогресують.
Незважаючи на те, що експериментальні та клінічні дослідження показали, що вітамін В9 є життєво необхідним для нормального розвитку дитини, перш ніж приймати препарати фолієвої кислоти, потрібно проконсультуватися зі своїм лікарем.
Напевно, з йодом зустрічалися всі. Особливо, коли треба було обробити збиті колінця малюка чи маленькі ранки та подряпинки для запобігання інфікування ран. А ще ми згадуємо про нього, натрапляючи на деяких продуктах на напис "йодована сіль", "йодоване молоко" тощо. Що ж це за мікроелемент і в чому полягає його важливість для нас із вами?
Щитоподібна залоза - однин з основних споживачів йоду
Почнемо з того, що йод - невід'ємна частина нашого життя. Якщо в організмі людини накопичується в середньому від 20 до 50 мг цього мікроелемента, то з даної кількості в м'язах залишається близько 10-25 мг, а в щитоподібній залозі - 6-15 мг. Щодо останньої, то в ній йод відкладається в мітохондріях епітеліальних клітин і входить до складу речовин, які згодом конденсуються в гормон тироксин. Цей гормон є вкрай важливим для нас, оскільки здатний стимулювати процеси обміну в організмі.
Глибше дихайте морським повітрям і їжте "морську капусту"
У грунтах і рослинах нечорноземної, сухостепової, пустельної та гірської зон йод міститься в недостатній кількості або ж в незбалансованому з деякими іншими мікроелементами (кобальт, марганець, мідь) стані. Саме з цим пов'язане поширення ендемічного зобу, що призводить до розладу функції щитоподібної залози і зміни будови останньої. Хоча, варто зазначити, що в одному й тому самому регіоні не всі люди хворіють на зоб, оскільки це залежить від умов життя та можливостей пристосування організму до нестачі йоду.
У приморських областях кількість цього мікроелемента в одному кубічному метрі повітря може досягати 50 мкг, а на континентальних і гірських місцевостях - лише 1 або навіть 0,2 мкг. Поглинання йоду рослинами залежить від вмісту його сполук в грунтах та, власне, виду рослин. Деякі організми, так звані концентратори йоду (наприклад, морські водорості - фукус, ламінарія, філофора), можуть накопичувати до 1% йоду, а губки - до 8,5%. Саме такі водорості використовують для промислового отримання цього мікроелемента.
В людський організм йод надходить з їжею, водою і повітрям. Однак все-таки основним його джерелом залишаються рослинні продукти. Всмоктування мікроелемента відбувається в передніх відділах тонкого кишечника. Виділяється ж він з організму переважно через нирки (до 70-80%), молочні, слинні та потові залози і частково з жовчю. У різних регіонах вміст йоду в добовому раціоні людини коливається від 20 до 240 мкг (при нормі 115-160 мкг), причому добова потреба в цьому елементі становить близько 3 мкг на 1 кг маси і залежить від її фізіологічного стану (період росту, вагітності вимагає більшої кількості йоду), пори року, температури (переохолодження організму збільшує потребу в мікроелементі), адаптації організму до вмісту йоду в середовищі. Введення в організм йоду підвищує основний обмін, підсилює окисні процеси, тонізує м'язи, стимулює статеву функцію.
Йод у медицині
Препарати, що містять йод, мають антибактеріальні та протигрибкові властивості, протизапальну, відволікаючу дії. Застосовують йодовмісні засоби зовнішньо для знезараження ран або ж для підготовки ділянки тіла до проведення хірургічного втручання. Вживання препаратів йоду впливає на обмін речовин, підсилює функцію щитоподібної залози. Малі ж дози цього мікроелемента гальмують функцію останньої, діючи на утворення тироксину. Оскільки йод впливає на білковий і жировий обміни, він знайшов застосування в лікуванні атеросклерозу, завдяки властивості знижувати вміст холестерину в крові та підвищувати протизгортальну активність крові. Рентгенконтрастні речовини, що містять йод, використовують в діагностичних цілях, зокрема, для виконання рентгенівських знімків.
Тривале застосування препаратів йоду, причому за підвищеної чутливості до них, може призвести до виникнення йодизму, що проявляється у вигляді нежитю, кропивниці, набряку Квінке, слино- і сльозотечі, вугреподібних висипань (йододерма).
Препарати йоду не можна приймати вагітним, при туберкульозі легень, захворюваннях нирок, хронічній піодермії, геморагічних діатезах, кропивниці.
Як можна "збагатитися" йодом
Джерелом йоду є харчові продукти рослинного і тваринного походження. Він міститься в овочах, фруктах, крупах, м'ясі, рибі, яйцях, молоці та молочних продуктах. Риба і рибні продукти значно багатші на нього, ніж, наприклад, м'ясо великої рогатої худоби. Встановлено, що продукти моря - молюски (устриці, мідії, морські гребінці, кальмари), голкошкірі (трепанги, голотурії), ракоподібні (краби, креветки, лангусти, омари) - відзначаються високим вмістом йоду. М'ясо цих тварин за своєю поживністю краще, ніж багатьох риб, добре засвоюється.
Велика кількість йоду міститься в морських водоростях. Відомо більше 70 видів їстівних водоростей. Багато з них уже увійшли до меню харчового раціону людини. З метою профілактики ендемії зобу в місцевостях з низьким рівнем йоду корів і курей підгодовують водоростями та рибним борошном. Таким чином населення цих зон має можливість одержувати з добовим харчовим раціоном збагачені йодом молоко і курячі яйця.
В місцевостях, де реєструється ендемічний зоб і спостерігається нестача йоду в їжі людини, як профілактичний засіб вводяться йодована кухонна сіль. Її йодують на сольових рудниках із розрахунку 25 г йодистого калію на одну тону солі. Йодовану кухонну сіль краще тримати в темному сухому місці, її не рекомендують зберігати тривалий час.
Досить широко впроваджується внесення мікродобрив у грунт з домішками йоду, міді, марганцю, кобальту, завдяки яким овочі насичуються йодом вдвічі і навіть втричі краще.
Таким чином, зараз є всі умови для збалансування харчового раціону людини щодо мікроелементів, недостатня кількість яких може призводити до гіпомікроелементозів та ендемічних захворювань.
Ваше щоденне меню потрібно змінювати
Повсякденний добовий раціон людини має містити в середньому 115-160 мкг йоду. Давайте приблизно сплануємо, що у нас на столі. Коли включити до меню сніданку одне яйце, 100 г сиру, склянку молока і 100 г хліба, то людина одержить близько 35 мкг йоду. Якщо приготувати обід, до меню якого увійдуть український борщ, гречана каша, помідор або огірок, на десерт - яблука або склянка компоту з фруктів, то кількість йоду в обіді буде дорівнювати 55 мкг. То ж на вечерю кількість йоду потрібно далі поповнити, бажано одним із морських продуктів. І не один раз на тиждень, а щодня! Особливо це важливо для харчування людей, які проживають на територіях, де в природі недостатньо йоду і, отже, в харчових продуктах і питній воді мало цього елементу.
Наш організм - цікава енциклопедія, яку можна вивчати, дивуючись довершеності та доцільності абсолютно всіх його складових. Давайте будувати своє життя розумно, знаючи свої потреби, цілі та корисні можливості оточуючого світу.


Джерело: http://ostriv.in.ua
Категорія: Дайджест | Додав: Ірина (03.11.2009)
Переглядів: 1795
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Категорії розділу
Номер 1 [3]
Перший номер науково-популярного журналу "Пізнай себе!"
Номер 2 [7]
Тематика номера: мозок, розум, свідомість.
Номер 3 [3]
Основна тематика: соціум, соціотипи, соціоніка
Номер 4 [11]
Тематики номеру: характер та темперамент. Особистість.
Номер 5 [10]
Тематика номера: бізнес та підприємництво, самореалізація, самоорганізація та самовдосконалення
Номер 6-8 [17]
Тематика номера: спорт, культура, здоров'я, конфлікти та способи їх вирішення.
Номер 9 [10]
Основна тема номера: духовність, віра, релігія
Номер 10 [19]
Тематика номера: суспільство, сімя, колектив, взаємини, самопрезентація, маніпуляція
Нотатки [5]
Тут можна додатавати короткі нотатки та роздуми з тих чи інших аспектів
Дайджест [128]
Цікава інформація зі світу та з тенет інтернету
Дописувачі [26]
Тут публікуються матеріали наших користувачів та друзів сайту
Номер 11 [9]
Тематика номеру - Людина як диво. Можливості людини, її психіки та тіла, особливості діяльності людського організму
Форма входу
Twitter
Реклама у Львові
Рекламний центр Тріумф
Відвідуваність