Але ж існує вислів „ложь во благо”. Всі закони логіки, чесності та порядності просто кричать нам, що таке поняття існувати не повинно та воно, як це не дивно, існує і не тільки не несе шкоди, а, навіть, навпаки дарує користь, як би дико не звучало. Звичайно, коли брехня використовується в розумних межах і тісно переплітається з людською психіку. Дивне плетіння, яке з величезною обережністю вшивають в мозок і воно в більшості випадків діє!

Мова йде про плацебо – імітацію ліків, що в перекладі з латини означає „сподобалось”. Та зараз це слова має трохи інше забарвлення – воно асоціюється в нашій голові з так званою „таблеткою останньої надії”, яка викликає деякі процеси в мозку, в результаті яких зменшуються болісні відчуття.

Плацебо – це таблетки, в яких відсутні активні інгідієнти (частіше, вони виготовленні з солі, цукру чи крохмалю), але якщо лікар грамотно переконав пацієнта, що ці ліки допоможуть йому, то стан хворого з часом поліпшується. „Як саме діє плацебо – загадка, але ясно, що під дією таблетки організм переконується, що він одужує” – говорить Джон-Кар Зуб’єта, який провів не один експеримент, намагаючись розкрити таємницю нашої психіки, що легко піддається ефекту плацебо.

Найкраще всього плацебо впливає на людей, які страждають від легких психічних захворювань (безсоння або депресія). Звичайно, при серйозних захворюваннях використовувати плацебо неможна, тому що замість допомоги можна реально швидше придбати своєму пацієнту квиток на той світ. Існує також досить популярна версія, що чем вищий у людини рівень інтелекту, тим вище плацебо – чим це обумовлено ніхто, знову ж таки, не знає.

Та як виявилось, не тільки ліки впливають на нашу психіку, але ще й ціна на них. Це виявили американські вчені з Массачусетскього технологічного інституту – вони знайшли 82 добровольця, щоб перевірити ефект „знеболюючого” плацебо. Після легкого удару струмом людям видавали ліки. Одній половині роздали брошури, в яких вартість „ліків” була 2, 5 долара, а іншій – 10 центів. І ціна не очікувано вплинула на добровольців! 85 відсотків „пацієнтів”, що прийняли дорогі ліки повідомили, що біль минувся, і лише 65 відсотків тих, хто одержав дешеві ліки згодилися, що їх біль вщухла. Хоча це вже не загадка людської психіки, а адаптація до сьогодення, коли виробився досить популярний стереотип, що та чи інша продукція, вартість якої низька не спроможна викликати хоч якийсь ефект.

Вченими написано безліч книжок про ефект плацебо, де містяться розповіді про дію ефекту плацебо. Відомий випадок, коли людині, яка страждала хворобою Паркінсона дали плацебо і її тремор зменшився. А експеримент 1986 року у Франції показав, що після прийому плацебо головний біль проходить у 65 % випадків, язви та гастрити безслідно зникають у 58 % пацієнтів, у кожного другого проходить ревматизм. Парадокс у тому, що такий високий рівень ефективності показують далеко не всі існуючи препарати! Та ефект плацебо досягається лише у тому випадку коли пацієнт не знає про експеримент, інакше його організм не почне працювати на одужання, вмикаючи якісь відомі тільки йому резервні запаси.

Хоча, якщо Ви – цинік і не вірите в силу нашої віри в себе, то і для Вас я маю певний безпрограшний козир у вигляді цікавою історії, що сталася 35 років назад в такому сучасному місті як Нью – Йорк. Так декілька жителів Великого Яблука стали жертвами злого чаклуна, який захотів привернути до себе увагу і зліпивши декілька ляльок – вуду у вигляді своїх сусідів, став штиркати в них голками, про що і повідомив майбутнім жертвам. Недивно, що ті, виявившись людьми досить вразливими, через деякий час почали скаржитися на погане самопочуття, а через деяких час вони опинилися на порозі смерті. Та їм пощастило. Як і в кожній казці про поганих чаклунів, завжди є світлий рицар на білому коні з батьківським мечем і сяючих латах, який вбиває лиходія. Правда, історія замовчую про вигляд рятівника, але одна добра людина, почувши про лихо, вирішили поговорити з чаклуном, переконавши його в тому, щоб він припинив свої експерименти. Повернувшись, він повідомив сусідам, що пакт про ненапад на життя підписаний і скріплений добрими словами, отож люди можуть знову повертатися до нормального існування. Майже відразу жертви відчути покращення свого стану, а через декілька днів вже забули і про хворобу, і про чаклуна, і про доброго лицаря. А іронія заключається у тому, що перемови з чаклуном не вдалися і свого експерименту він не припинив... Ось Вам і сила віри в будь що. Віри, яка буває і небезпечною. Тут, звичайно, скоріше можна вести розмову про ефект ноцебо*, але суті не змінить ніщо – люди 20 століття, проживаючи не у якомусь селищі, де процвітають усілякі бабусі – шептухи, а в Нью-Йорку легко піддалися словам і їх мозок запрацював у потрібному руслі.

Зараз, багато вчених сперечаються між собою з приводу ліків взагалі. З’явилася деяка група лікарів, які намагаються переконати нас в тому, що вся історія ліків представляє собою ефект плацебо. В свій час в медицині активно використовувались лікарські засоби з рогу носорога, корнів мандрагори, порошки з мумій... Але сміх сміхом, та давайте зітремо іронію зі своїх облич, яка тільки що поселилася на Ваших устах, коли очі пробіглися по останньому абзацу і поглянемо на те, що лікую нас зараз і побачимо ефект плацебо у звичному.

Найпопулярніше заспокійливе, яке є у кожній аптеці – це валер’янка. З’їв дві жовтенькі таблеточки або випив певну кількість крапельок – і життя з сірого і депресивного знову стає нормальним. Та настойки і відвари, виготовлені на основі валер’янового коріння, гарно заспокоюють, але вони не мають швидкого ефекту. Випив за один раз 40 крапель різко пахучих крапель Ви не зможете зупинити істерику. Валер’янка накопичується в організмі та починає діяти після п’ятого-шостого прийому. Але скільки людей, в руки яких не потрапляла, наприклад, книжка Томазіно Перуджіо „Рослини. Ліки і отрути” знають про це? Звичайно, відсоток досить низький, а тому вони і п’ють валер’яночку, не знаючи, що насправді в n-ний раз доводять на собі ефект плацебо!

І для гарного настрою, на десерт, ще один веселий випадок. Нещодавно, в американському містечку Сент-Луїс був відкритий музей шахрайства. Тут виставленні усілякі пляшечки з „мікстурами” практично проти всіх хвороб. „Панацеї” виставлені в зачинених вітринах, але все ж таки відвідувачі музею потихеньку розкрадаються експонати в надії на те, що чудо-таблетки і мікстури допоможуть.

Питань у меня, як завжди більше після розглядання теми, ніж до того, як вона потрапила в мої руки. І вони стосуються не тільки того як же діє ефект плацебо... Як юриста мене цікавить турбує зовсім інше – я ж не медик, як ні як. Яка відповідальність лежить на лікарях за використання плацебо? Адже це в деякій мірі шахрайство. Та переглянувши свій коментар до ККУ і мало не підірвавшись від п’ятикілограмової книжечки, я не знайшла там жодної (!) статті, яка б мали хоча б приблизні ознаки такого злочину. З таким успіхом, кожен має право дати іншій людині якість таблеточки, здерши попутно з неї величезні гроші.

Я не дарма торкнулася цієї проблеми у висновках, тому що зараз у нас існує безліч усіляких чаклунок, гадалок, цілителів, які продають „чудо-воду”, „супер-трави” та інше та хвороби, які потребують негайного лікування, запускаються і людина, вже опинившись на операційному столі, безнадійна. Добре, коли лікар – професіонал знає коли саме можна підсунути таблетку – в кінці кінців, він на це має моральне право через те, що багато років навчався і практикував, але коли довірливістю нашої психіки користуються звичайнісінькі шахраї – це не може не турбувати.

Робити ефектний висновок – плацебо – це надія, яку несуть лише люди в білих халатах. Коли ж цим займаються шарлатани в циганських вбраннях чи якість чаклунки в довгих балахонах – то це чергова проблема на тілі суспільства, яку і вивести ніяк неможна, тому що наше законодавство не передбачає ніяких „панацей”. Будь уважними і пильними, вчасно турбуйтесь про своє здоров’я і не довіряйте людям з вулиці. А ще краще – ніколи не хворійте і омине Вас плацебо боком. Краще про нього таки читати, ніж відчувати на собі.