Свідомий сон (СС, з англ Lucid Dream, звідки абревіатура LD) - це сон, у якому особа розуміє, що спить. У свідомому сновидінні хід мислення, доступ до спогадів і ступінь контролю змісту сну може бути керований. Інші назви свідомого сновидіння – ясний сон, усвідомлений сон, контрольований (керований) сон, творчий (бажаний) сон, прозорий сон, сон знання. Здобуття свідомості уві сні дозволяє керувати ходом подій. СС може використовуватися в припиненні кошмарів, як знаряддя пізнання своєї підсвідомості або як розвага. У такому контрольованому сновидінні можна робити будь-що: відвідати далеке місце, зустрітися із кимось чи підготуватися до складної ситуації дійсності, наприклад, до виступу перед великою публікою. Можна нехтувати гравітацією, проходити крізь предмети, пережити найрізноманітніші пригоди. У снах, де людина має високий рівень контролю над змістом сновидіння, можна реалізувати кожне своє бажання. Спонтанне і тимчасове набуття свідомості у сні може наступити без жодних початкових умов, але так буває рідко. СС часто трапляється дітям, сприяє свідомому сновидінню і довша тривалість сну. Разом із тим, лише читання чи розмова про це явище індукує свідомий сон. Багато медитаційних технік, що накладають відбиток на внутрішній розвиток, надає можливість утримання свідомості також і уві сні. Зазвичай, про СС мовиться у контексті відсутності свідомості. Завдяки спеціальним технікам сновида може збагнути, що оточуюча дійсність несправжня. При цьому з’являється сильне відчуття радості, сон стає дуже ясний, зазвичай такий незвичайний шок спричинює пробудження або ж, при певному вмінні, дозволяє контролювати подальший перебіг сновидіння і брати в ньому безпосередню участь. СС практикували і практикують деякі народи Центральної Америки (індіанські племена), Малайзії (сенойська культура), Океанії, йоги Тибету та Індії. Термін rêve lucide був уперше ужитий Гарвеєм Сейнт-Денісом у 1867. Творцем терміну "lucid dream" (ясний сон) вважається голландський психіатр Фредерік фан Ееден. Фан Ееден визначає ясний сон як сон, у якому мав повну пам’ять свого життя на яву і необмежену свободу дій. Новою наукою свідомий сон був одночасно відкритий у Сполучених Штатах і Великій Британії. Найбільша динаміка зростання зацікавленості теорією і практикою свідомого сну простежується у Росії, Україні та Польщі. Найбільшу теоретичну базу зі свідомих снів складає англомовна (США, Великобританія) та російськомовна (Україна, Росія) література. Явища, пов’язані із свідомим сном Сонний параліч (СП) і парадоксальний сон (ПС) Сон має дві фази: сон із повільною електричною активністю - ортодоксальний (повільний, глибокий) сон (ОС) і з швидкою електичною активністю - парадоксальний (швидкий, поверхневий) сон (ПС). Парадоксальний сон наступає через кожні 80-90 хвилин після засинання, при чому у кінці сну (через 6-8 годин після засинання) парадоксальна фаза стає все більш протяжнішою. За ознаками електричної активності мозку ПС не відрізняється від реакції пробудження. Під час швидкого сну напруження м’язу середнього вуха змінюється (м’яз скорочується) так, як при пробудженні або під час настороження. Спостерігаються швидкі рухи очей, скорочення м’язів міміки. Під час ПС людина бачить сновидіння. У людини ПС займає приблизно 23% від загальної тривалості сну. У новонароджених дітей ПС займає від 80% (у 30-тижневих малят) до 58% (у 36-38-тижневих) від часу сну. По мірі росту дитини відносна тривалість ПС прогресивно зменшується (на 75-80% - у зрілому віці), тоді як ОС зменшується тільки на 25%. Сонний параліч (СП) - особливий стан, що простежується під час звичайних чи ясних сновидінь. З початком парадоксального сну простежуються такі особливості: - Тонус усіх м’язів тулуба, кінцівок і особливо шиї знижується до повної втрати. - Пригнічуються до повного припинення спинномозкові рефлекси. - Дихання стає поверхневим і нерегулярним, частішає і порушується ритм пульсу, починає коливатися кров’яний тиск, підвищується обмін речовин і температура мозку. - Частішають розряди нейронів у ретикулярній формації середнього мозку, у вестибулярному ядрі, у пірамідальних шляхах, у зоровій області кори. Сонний параліч - це своєрідна клітка, яку мозок накладає на тіло, щоб воно не рухалося під дією сновидіння і не завдало собі шкоди. Зазвичай ми не підозрюємо про його існування. Сонний параліч настає вже після втрати свідомості у сні. Але якщо збережемо свідомість під час засинання, то після довгого часу можливі галюцинації, від кольорів і простих форм, до осіб і місць. Особи, які мають тривалі проблеми із засинанням, можуть випадково увійти у цей стан. Сонний параліч зазвичай неприємний. З’являються відчуття душіння, здригання (вібрацій) і часами чиєїсь присутності. СП є джерелом численних пересудів і страхів. Фальшиве пробудження (ФП) – явище, близько пов’язане із ясним сном. Легкий шок, який відбувається у момент набуття свідомості і початковий брак контролю, а також надмірні відчуття захоплення, призводять до пробудження людини, яка відкриває очі, оглядає кімнату, починає робити буденні справи. З часом розуміє, що це все є надалі сном - дуже реальним сновидінням. Справжнє пробудження настає, як правило, через кілька хвилин. Деякі використовують ФП як техніку стабілізації свідомого сну. Досвід поза тілом (ДПТ, від англ. Out of Body Experience, OBE) дуже нагадує ясний сон. Загалом немає жодних фізіологічних різниць між цими двома станами (окрім глибини самого стану). Техніки ДПТ нагадують методи свідомого входу до СС. Існує думка, що явища СС і ДПТ тотожні за природою, а різниця полягає у переконанні особи, що знаходиться у цьому стані. Інша є інтерпретація - одна особа назве свій експеримент «досвідом поза тілом», інша визнає його «свідомим сном». Гіпотезу, що явище ДПТ є насправді свідомим сном, підтверджують два факти: - Роберт Монро (автор книги «Подорожі поза тілом» та ін.) не знав поняття ясного сну; - особи, які володіють здібністю дистанційного спостереження (ДС, від англ. Remote Viewing, або RV) описують свої досвіди в інший спосіб - не як враження виходу із тіла. Не виключаючи можливості віддаленого бачення й іншого типу парапсихологічних феноменів, гіпотеза ЯС і ДПТ піддає сумніву факт покидання тіла. Тіло сновидіння (у СС) і друге тіло (під час ДПТ) може бути проекцією мозку, яка насправді не покидає тіло. Однак варто зазначити, що особи, які мають ДПТ докладно описують відвідані місця, навіть якщо ніколи там не були. Існують також інші досвіди, напр. враження виходу із тіла під час клінічної смерті (ПСД - післясмертний досвід, англ. Near Death Experience, NDE), котрі можна пов’язати з СС і ДПТ. Фази сну поділяються на ортодоксальний сон (ОС) і парадоксальний сон (ПС). Під час ПС мають місце звичайні та свідомі (СС) сновидіння. ЯС можна поділити з огляду на методи індукції. Якщо подія чи елемент сну, наша в ньому присутність після його початку дозволяє нам усвідомити факт сновидіння, маємо справу із свідомим сном, індукованим зі сну (ССІС, англ. Dream Inducted Lucid Dream або DILD). Якщо входимо до сновидіння без втрати свідомості, або тільки з дуже коротким часом її відсутності, маємо на увазі свідомий сон, індукований з яви (ССІЯ, англ. Wake Inducted Lucid Dream - WILD). Отже, ССІС - сон, на протязі якого у певний момент була набута свідомість, а ССІЯ - сон, що був перейнятий свідомістю від самого початку. Зазвичай, ССІС кількісно значно переважають ССІЯ. При лабораторному дослідженні, із 76 свідомих сновидінь 72% виявились ССІС, а 28% – ССІЯ. Свідомі сни можуть різнитися інтенсивністю переживань, ступенем контролю, довготою тривання та багатьма іншими параметрами. Частина людей природно набуває свідомість уві сні без використання якихось методів, тут допомагає сила думки. Однак більшість осіб потребує допоміжних технік. Вони поділяються в залежності від типу СС - техніки ССІС і техніки ССІЯ. Тут представлені методи для набуття свідомості в ССІС, так як вони не потребують багато часу і не викликають недосипань. Кожна людина має щоночі сновидіння, проте не кожна їх запам'ятовує. Варто розвивати сонну пам'ять. Для цього необхідно завести журнал сновидінь, куди слід записувати всі сновидіння. Бажано, щоб цей журнал був поряд із ліжком, щоб одразу після пробудження туди записати зміст сну. У процесі тренування людина запам'ятовує все більше снів. Запам’ятовування сновидінь суттєво підвищує шанс усвідомлення наступних снів. Тест реальності (ТР, англ. Reality Test - RT) - корисний метод у досягненні ясного сну. Ключовим для досягнення усвідомленого сновидіння є визначення дійсності навколишньої реальності. Часом це відбувається випадково, коли в сновидінні діється щось незвичайне. Зазвичай є потреба потренуватися. На протязі дня, коли діється щось не так, треба запитати себе: "Чи це не сон?", або навпаки, стверджувати, що «Це сон», роздивитися все навколо, і якщо оточуюча ситуація не збігається з дійсною, то це має бути сон. Особи, які мали свідомі сни, розповідають про незвиклу реальність відчуттів, а деякі вважають реальність сну більш правдивою, ніж цю, нашу. Деякі думають, що були в інших повноправних світах. Частина людей в LD можуть розвивати творчі здібності, або, маючи доступ до неосяжних резервів несвідомого, отримують неймовірні знання. Існують особливі риси, котрі є у снах усіх людей. • Проблеми з читанням тексту — текст нестабільний, невпинно змінюється. • Годинники працюють хаотично — після переведення погляду вони показують іншу годину. • Раптові події буденності уві сні відбуваються із запізненням (наприклад, постріл зі зброї, падіння з висоти). Ці риси можна використовувати при перевірці реальності на сон. При свідомому сні е простежується появи психічних хвороб чи інших проблем зі здоров'ям. Однак при виборі деяких технік може виникнути недосипання.
