Альфа-ритм.

Мислення людини супроводжується посиленням чи згасанням електричної активності на всій поверхні кори півкуль головного мозку. Електричні струми центральної нервової системи підкоряються певним ритмам. Знайдено кілька таких ритмів. Особливо цікавим є один – альфа-ритм. Частота його вісім - дванадцять герців. Він пов’язаний з найважливішими процесами, що відбуваються у нашому мозку. Коли людина перебуває в стані повного спокою, альфа-хвилі дуже чіткі. Сильні переживання, яскраві спалахи світла, розв'язання якихось складних розумових завдань помітно відбиваються на ритмі.

У різних людей спостерігається свій “почерк” альфа-хвиль, а приблизно у кожної сьомої немає цього ритму взагалі. Трапляються і такі індивідууми, в яких альфа-ритм весь час постійний.

Альфа-ритм кори великих півкуль головного мозку живиться енергією магнітного поля Землі.

Зустрічаючи життя, електромагнітні хвилі віддають йому свою енергію, чим підтримують і зміцнюють його в боротьбі за існування. Органічне життя тільки там і можливе, де є доступ космічної радіації.

Ритми, які ми спостерігаємо в біосфері, складалися в процесі еволюції під впливом зовнішнього середовища. А серед факторів, які впливають на біологічний годинник в організмах велику роль відіграє геомагнітне поле, частота коливань поля має ту саму величину, що й альфа-ритм,- вісім-чотирнадцять герців.

Інфразвуки.

У природі існують інфразвуки. Вони є всюди. Інфразвукові коливання в повітрі спричиняються грозами і сильними вітрами, сонячними спалахами. Бувають вони від пострілів, вибухів, обвалів, землетрусів. Щоденні промислові інфразвуки. Їх випромінюють заводські вентилятори, повітряні компресори, дизелі, усі машини, що працюють повільно. Постійне джерело цих звуків - міський транспорт. Вони дуже добре поширюються як у повітрі, так і у воді.

Інфразвуки виникають над морськими просторами під шторми й сильні вітри. Шалений вітер і сильне хвилювання стають джерелом могутніх інфразвукових коливань повітря. Навіть порівняно великий шторм спричиняє інфразвуки потужністю в десятки кіловатів. Вони поширюються на сотні й тисячі кілометрів навколо. Відлітаючи удалину, нечутні звуки немовби попереджають усіх, що насувається буря. І таке попередження добре відчуває багато хто з мешканців моря. Медузи ще до того, як здіймається перша штормова хвиля, відпливають від берега, а морські блохи вилазять на сушу. Про наближення шторму їм сповіщає “голос моря”, який вони добре чують. Є і люди, які безпомилково передбачають шторм. Море ще зовсім спокійне, а старий рибалка, вийшовши на берег, говорить, що наближається буря. Такі люди теж чують “голос моря”. Потужні інфразвукові коливання повітря, принесені здалеку, приймаються ними як больові відчуття у вухах. У здорової люди цього не буває. Та люди з деякими захворюваннями, наприклад ревматизмом, відчувають “голос” близького шторму. Нечутні інфразвукові коливання, взаємодіючи з воднем, спричиняють нові, набагато сильніші інфразвуки.