«Бабруйська» (варіант: «албанська») мова за короткий час стала відомою не тільки в Мережі, а і взагалі у молодіжному середовищі. Спробуємо розкрити сутність цього явища та причини його буйного розквіту.

Лінгвістична довідка: сленг і жаргон – пласти мови з обмеженим вживанням тільки у певному середовищі. Різниця між ними у тому, що жаргон використовується перш за все для таємності мовлення, приховування змісту від «непосвячених».

Жаргон «падонков» поширився в Рунеті (а звідти – і в Уанеті) на початку XXI століття. З погляду теорії мови він являє уживання мови c фонетично адекватним, але нарочито неправильним написанням слів (т.зв. еративом), частим уживанням ненормативної лексики і певних штампів, характерних для сленгів. Найчастіше використається при написанні коментарів до текстів у блогах, чатах, інтернет-форумах та в Живому Журналі.

Типовий приклад:

Дфа, Три, Читыри, Пяц.
Вышил Зайчег пагуляц.
Фтрук Ахотнег выбигаид -
Пряма фзайчега стриляид:
Пиф-Паф О-Е-Ей -
Умераид Зайчег мой!
Паивляицца МЕДВЕД,
Фсех превецтвуид - ПРЕВЕД!
Фсе, Ахотнегу хана!
Сдохне - АЦЦКИЙ СОТОНА!
Жаль - нифстанит дохлы Зайчег,
xоц он милы и КРОСАВЧЕГ
Сиравно иво ниброшу
Патамушта он харошы!!

Він не існує відірвано від середовища. Падонки (перекручене «подонки») - російськомовна мережна субкультура. Оформилася приблизно в 2000 році, за іншою версією - в 1997. Позиціюється як контркультурна, протестна. Є різновидом трешу. В основі творчого методу - провокація, епатаж.

До 2005 року падонки надбали популярність і можуть уважатися представниками культурного мейнстриму. В ідеологічному відношенні можна відзначити певну близькість до панк-культури. Основні теми та особливості висловлювань – іронія та знущання над авторами-не-«падонками», алкоголь, «тілесний низ».

Цей сленг передбачає декоративну обробку фонетики з навмисним перекрученням правопису. Він існує переважно на розважальних сайтах. Серед ознак – і наявність мовних штампів з Живого Журналу, що породив ряд розповсюджених «каментів» (такі штампи досить обмежено використовуються на тих же Udaff.com та babruisk.com).

Особливості стилю полягають у навмисному порушенні норм орфографії російської мови вживання фонетично правильних форм замість орфографічно неправильних - уживанні «а» замість ненаголошеного «о» і навпаки, «и» замість ненаголошеного «е» і навпаки, «цц» замість «тс», «тьс», «дс», також «жы» й «шы» замість «жи» й «ши», «щ» замість «сч» і навпаки, «йа» замість початкового «я», «ф» або «фф» замість «в», протилежному використанні оглушених дзвінких і глухих приголосних, а також у злитті слів воєдино без пробілу.

У мовознавстві виділяється фонетичний принцип правопису, коли написання слова відповідає його вимові. Найчастіше він використовується у мовах з молодою писемністю, бо в них слова ще не встигли змінитися – в українській мові так пишеться близько 70% відсотків слів, у білоруській – 90%, натомість в російській та англійський переважаючими є морфологічний та історичний принципи, за якими похідне слово пишеться так само, як первинне або так, як звучало під час виникнення, незалежно від того, як воно вимовляється зараз. Логічно, що ці принципи надто ускладнюють правопис і сприяють стихійній появі спрощень (як от американізми типу wanna замість want to, gonna замість go to, U замість you). В усному мовленні цього не помітно, натомість у письмовому викладі проявляється.

Не дивно, що в саме в Інтернеті з його письмовим online та offline спілкуванням знайшло вихід це явище, причому саме в Рунеті, беручи до уваги ускладненість російського правопису. В українській мові набагато менше можливостей до зміни написання (автор статті зустрічав здебільшого варіанти «шо» замість «що» і вживання «цц» у словах типу «пишецця», «говорицця»).

З такими помилками тісно пов’язане явище еративу, коли помилки робляться вже не для спрощення, а навмисно. Ератив (від лат. errare – «помилятися») - слово або вираз, піддане навмисному перекрученню носієм мови, що володіє літературною нормою. Еративи можна розділити на первинні й вторинні. Первинний ератив спотворює письмову норму, відтворюючи усну форму слова («як чуєцця, так і пишецця»). Вторинні еративи являють собою звичайно важко вимовну гіперкорекцію (надмірне перекручення) первинного еративу. Наприклад, «кросавчег» відноситься не до нормативного «красавчик», а до його передбачуваного еративу «красафчек».

Ще до появи Інтернету ератив уживався в літературних текстах з різною метою, зокрема для реалізації прийому бурлеску (перекручення форми для знущання над змістом).

«Тяшким сюрпризом оказалась соопщенная в «Ортогра-фико» весть о том, што 1 марта этова года в Сан-Луис-Потоси скончался потполковник (повышенный до полковника, штобы вывести его в отстафку) Адолъфо Абила Санчес. Тяшкий сюрприс, потому што мы ничево не знали о ево болезни. Фпрочим, с некоторых пор мы числим ево среди своих друзей‑самоубийц и как‑то рас в «Реновиго» писали о замеченных сипмтомах…»

(Хуліо Кортасар, «Гра в класики», розділ 69, 1963 р.).

Головне питання – чому локальне мовне явище стало таким популярним? Тут потрібно глянути на середовище виникнення.

Як уже говорилося, субкультура падонків близька до панку. Панк з англійської перекладається як «виродок» або ж «покидьок», що практично рівнозначне «падонку». Звідси можна провести паралель між панк-культурою, яка виражає неприйняття «прописних» суспільних цінностей і культурою пагонків. По суті, «бобруйський сленг» - мова «пануючих» мешканців мережі. «Пануючих» - бо значна кількість прихильників цієї культури – працівники офісів (що помітно з тематики постів на тому ж babruisk.com, культ «пятниццо» - дня закінчення робочого тижня тощо).

Тобто значною мірою субкультура «падонків» і її мова – вираження протесту проти нудного офісного існування. Працівники офісів, які ведуть одноманітну роботу з дня в день, одночасно живуть у Мережі, одягнувши маски відвертих поганців-«падонків», знаходять віддушину. Можливо, саме тому, почавши як субкультура небагатьох жителів Інтернету ще з епохи Фідо, вона поширилась на середовище пересічних людей.

Автор цієї статті підпав під цей ефект. Будучи за освітою філологом, а за родом діяльності вчителем української мови та літератури, із задоволенням використовую елементи сленгу як «віддушину» проти панування правил (зокрема мовних) у житті. Так само чинить і багато знайомих філологів.

Трохи історії.

Сленг веде свій початок з Фідо: приблизно з кінця грудня 1998 року почала поширюватися ехоконференція SU.KASCHENKO.LOCAL (учасників якої і їхніх послідовників називають кащенітами), що бере свою назву від знаменитої «Кащенки» (вона ж психіатрична лікарня імені Алексєєва). Серед об’єктів жартів у «кащенітів» переважав «чорний гумор», жарти над найсвятішим.

Значний внесок у розвиток сленгу вніс Дмитро Соколовский, адмін сайту udaff.com, більше відомий як Удав. В 2000 році він почав писати для сайту fuck.ru, а потім відкрив сайт udaff.com, де публікує свої й чужі тексти, у яких превалює тілесний низ: секс, їжа й випорожнення, а також впадає в око широке використання мату. Сам Соколовський стверджує, що першим перекручувати слова на сайті fuck.ru почав автор, що виступав під псевдонімом Лінксі. Прихильники цього стилю називають себе «падонками». Пізніше з’явився ресурс babruisk.com, що пом’якшив як сленг, так і тематику, перенісши акцент на іронічні знущання над недалекими авторами.

Після виникнення ЖЖ (livejournal.com) з можливістю відкритої реєстрації і коментування дописів бабруйський сленг перекочував туди. Оскільки дописів багато, то виникли мовні штампи – своєрідна шкала, від «аффтор жжот», «в мемориз» (схвалення), до «кг/ам» (низька оцінка). Значення штампів було відоме тільки «посвяченим», що сприяло перетворенню сленгу на жаргон. Втім, зараз більшість відвідувачів Інтернету уже «в темі», тобто їм відоме значення жаргонізмів, отже зараз це сленг.

Багато штампів по суті є фразеологізмами, тобто є не тільки перекрученими словами, а й мають додаткове смислове навантаження. Типовий приклад – превед, медвед. Початок – з примітивістького малюнка Джона Лурі, підредагованого  Lobzz’ом, справжнє ім’я – Роман Яценко, мешканець Донецька. На малюнку зображено ведмедя, що «застав на гарячому» коханців у лісі. В оригіналі ведмідь каже «Surprize!». Далі Lobzz замінив чуже слово на веселий «превед!» і скинув малюнок в Мережу на сайт leprosorium.dirty.ru (це сталося 3 лютого 2006 року о 12.12). Малюнок розійшовся Інтернетом, і «превед!» почало означати не тільки «привіт!», а й «впіймався!». А головний персонаж малюнка – ведмідь-«медвед» став виразником «преведа», і зображення цього звіра з піднятими лапами відразу відсилає нас до малюнка. Медвед відразу став популярним і отримав численні видозміни. До речі, на одному з опитувальників англійською «превед» переклали як WAAAAAAZUUUUUP!

Культовий Бабруйск (не плутати з білоруським Бобруйськом) – місце, куди посилають невдатних авторів і взагалі набридливих осіб. Походження загалом ясне – в період захоплення Живим Журналом житель Мережі Глеб Dis створив віртувальне «Гетто #101 Бабруйск» для графоманів ЖЖ (давно закрите через неформат). Назва розкривається через епіграф з В.Сорокіна, в якому Бобруйськ описується як місце, де має побувати кожен (не цитуємо через ненормативну лексику). А чому Сорокін звернувся до цієї назви – невідомо? Можливо, його надихнула цитата із «Золотого теляти» Ільфа та Петрова.

– Нашли  дураков!  --  Визгливо кричал Паниковский. – Вы мне  дайте  Среднерусскую  возвышенность,   тогда   я   подпишу конвенцию.
     -- Как?  Всю  возвышенность?  -  заявил Балаганов. – А не дать ли тебе еще Мелитополь впридачу? Или Бобруйск?
     При слове "Бобруйск" собрание  болезненно  застонало.  Все соглашались  ехать  в  Бобруйск  хоть сейчас. Бобруйск считался прекрасным, высококультурным местом.

Багато штампів є скороченнями, повна версія яких уже маловідома. Наприклад, «баян» (текстова версія – [:]|||||||[:]), тобто «несвіжий, затертий зразок творчості» походить від древнього анекдоту «хоронили тещу, порвали два баяни», «лопата», тобто «несмішно» - від фрази «сміятися після слова лопата» тощо.

Назва «албанський» виникла в Живому Журналі, коли американський користувач scottishtiger, побачивши текст російською мовою (у цьому записі користувача onepamop), мав необережність обуритися, чому на американському сайті livejournal.com хтось пише на незрозумілій йому мові, і, взагалі, що це за мову ?! З легкої руки maxxximus «невідома» мова була названа албанською. У відповідь у російськомовній частині ЖЖ був організований флешмоб «Уроки Албанської», котрий ставив своєю метою допомогти американцеві вивчити російську мову. За пару днів scottishtiger одержав кілька тисяч коментарів з «уроками албанської» і просто флудом.

Існують численні абревіатури, з цензурних наведемо ППКС («подписываюсь под каждым словом»), тобто коментатор згоден з автором, СЗОТ («сорри за оффтоп»), тобто вибачення за невідповідність поста чи комента темі та багато інших.

І останнє питання: як довго проіснує цей сленг. На нашу думку, існуватиме він довго, проте штампи і традиції будуть змінюватися. Уже зараз можна помітити, що частота вживання штампа «в бабруйск жевотное» низька, натомість «медвед» - на піку популярності, хоча багатьох «дістав»…

А поки що сленг переходить в реальне життя. Влітку Києвом були розвішані бігборди Gala Radio зі слоганами "Превед літо!" та "Літо жжот!". Віктор Пєлєвін один з останніх романів "Шлем ужаса. Креатифф о Тесее и Минотавре " присвятив спілкуванню в Інтернеті (весь текст - імітація спілкування в чаті), а один з героїв є "падонком" з ніком Sliv_Zoshchitan ("слив зощитан" - штамп коментатора, креатив, на його думку є "сливом", неякісним).

Суб-думка автора: я ставлюсь до цього сленгу як до фотки Ейнштейна з висолопленим язиком, тобто часом можна і подурачитись. А якщо все сприймати надто серйозно, то у ІІІ світовій нудьга переможе людство.