Палке кохання не може тривати вічно, у тому числі і з причин біохімічного характеру, стверджують вчені. Дія біологічно активних речовин, які визначають емоційне ставлення до "предмету", згодом стає менш вираженим - а отже, знижується і потяг. На думку різних дослідників, відбувається це на 2-4 рік спільного життя - період, коли, за статистикою, і відбувається більша частина розлучень.

Розрізняють кілька етапів емоційної прихильності. Перший - виникнення потягу. У цей період визначальне значення для вибору партнера, на думку дослідників, мають особливі запахи, або феромони. У тваринному світі феромон сигналізує, коли потенційний партнер готовий до спарювання. У людей дії цих хімічних речовин на мозок слабші, проте не менш важливі. Так, до складу чоловічого поту входить хімічна речовина андростенол, котрий приваблює жінок. А до складу жіночої вагінальної секреції входять речовини, іменовані копулінами. Як показали дослідження, вони підвищують сексуальну привабливість жінки в очах чоловіка. Крім того, з’ясувалося, що чоловіки більш позитивно реагують на запах жінки в той час, коли в неї відбувається овуляція. Ця реакція виявляється в тому, що в крові чоловіків підвищується рівень вмісту тестостерону.

Другий етап - власне закоханість, або захоплення. На думку різних вчених, він триває від року до трьох років. На цій стадії стимулюючий вплив на мозок здійснюють фенілетиламін, а також, можливо, допамін та норепінефрін. Фенілетиламін підсилює процеси метаболізму в організмі людини та знижує апетит. До речі, він присутній у деяких природних речовинах, таких як какао та рожева вода (саме тому цукерки - такий популярний подарунок). Інший нейротрансміттер, допамін, підвищує сексуальну збудливість та потребу в занятті сексом.

Перераховані речовини стоять поруч з так званими амфетамінами - збудливими засобами, під впливом яких виникає піднятий настрій та ейфорія. Тому занепокоєння, збуджений стан, безсоння, втрата апетиту, нездатність сконцентрувати увагу та зміни настрою -  цілком звичайні ознаки закоханого стану. Цікаво, що концентрація допаміну в голові підвищується також під впливом алкоголю. Отож якщо вам у голову від надміру почуттів вдарив допамін, то закономірно, що певний час ви можете почувати себе буквально сп’янілим.

Дослідженню ролі допаміну в "хімії" кохання присвячено роботу професора антропології американського університету Рутгерс доктора Хелени Фішер (Helen Fisher). На її думку, божевільне романтичне коханя пов’язане саме з виробленням допаміну, і тривати воно може не довше 30 місяців. Після цього людина переходить або в іншу "стадію" любові, або прямує до божевільні.

"У всьому, що ми робимо, говоримо і почуваємо, є хімія..., - стверджує Фішер. - Є хімія в захоплення, будь-якого виду пристрасті, прагнення, дружби. Усе, звичайно ж, дуже складно: у роботі розуму безліч сполучень та комбінацій. Але це піддається пізнанню, і нові технології, включаючи сканування мозку, дозволяють зрозуміти, як працює мозок. Це зовсім не виключає почуття. Ми можемо знати всі інгредієнти шматочку шоколадного торту та однаково із задоволенням його їмо. За аналогією ми можемо багато чого знати про романтичне кохання, але проте, коли воно до нас приходить, переживаємо ні з чим не порівнянну ейфорію".

Після закоханості, як стверджують біохіміки, настає наступний етап - період прихильності. Він також визначається дією різних хімічних речовин у головному мозку. Виникає прихильність не одразу, а лише згодом, по мірі адаптації в організмі хімічним речовинам амфетамінного ряду. Приблизно після закінчення двох років з того моменту, як людина закохалася, група хімічних речовин седативної дії, котра називається ендорфінами, починає вироблятися в головному мозку, щоб протистояти високому рівневі фенілетиламіну. Заспокійлива дія ендорфінів дає людині можливість розслабитися та відчути себе комфортно та більш впевнено. Крім того, під час обіймів, доторків та фізичної близькості виділяється речовина окситоцин, з яким пов’язана виразність таких переживань, як оргазм та сексуальне задоволення. Але деякі люди так жагуче бажають повернення рівня фенілетиламіну до колишнього високого рівня, що постійно і нестримно закохані, увесь час змінюють партнерів.

Гормон окситоцин називають іноді "гормоном вірності". Як вважають учені, він відіграє важливу роль у підтримці стійких стосунків між людьми. За словами провідного наукового співробітника Центру психічного здоров’я РАМН Володимира Воробйова, окситоцин виробляється у значних кількостях у мозку людини під час пологів та оргазму. 

"Проходить не кохання, а пристрасть, палка закоханість. На зміну їй може прийти глибше почуття, яке теж можна назвати любов’ю, а можна - відданістю, прихильністю, повагою, звичкою жити разом... Це абсолютно природний хімічний процес", - стверджує Воробйов.

За матеріалами РІА Новости