Маніпуляція – це вплив та керування поведінкою інших осіб для досягнення власних цілей. Вона є прихованою від адресата (жертви), змушує його переживати певні психічні стани, змінювати своє ставлення чи відношення до чогось чи когось, приймати рішення та виконувати дії, необхідні для досягнення ініціатором (маніпулятором) поставленої мети.
Маніпулятор може діяти двома шляхами: перший – силою нав’язати виконання дії, а саме знищити опір чи другий варіант – приховати все нав’язане так, щоб воно не викликало заперечення. У першому випадку це відкрите маніпулювання, у другому – приховане.
На що робить акцент маніпулятор? По-перше: потреби людини, які нею керують (за А. Маслоу: фізіологічні потреби, потреби у безпеці та впевненості в майбутньому, потреба належати до якоїсь спільноти, потреба в пошані, визнанні, потреба в самореалізації); по-друге: слабкості, які існують у кожної людини і котрі потрібно тільки витягнути назовні (цікавість, невпевненість в собі, дурість, повільність, жалісливість, азартність, навіюваність, схильність впливу установок, нерозвиненість мови, слабохарактерність, скупість і пихатість, заздрість та ін.); по-третє: людські пристрасті, через які людина стає більш чутлива і сприятлива до маніпулювання (любов чи ненависть та зрештою кожен сам знає про свої пристрасті); по-четверте: правила, за якими діє, яких дотримується людина і які дуже легко скерувати у русло, яке потрібно маніпуляторові (стереотипи, ритуали, традиції).
Відомий психолог Еверетт Шостром виділяє такі типи маніпуляторів:
1. «Грубіян» – поведінка зверхня, агресивна та застосовуються вербальні образи. Такого маніпулятора слухаються через страх;
2. «Диктатор» – нетерплячість, застосування покарання, пригнічення будь-якої ініціативи чи бажань. Демонструє свою владу і силу;
3. «Праведник»– викликає відчуття провини і неповноцінності, знецінює інших, натякаючи на свої чесноти;
4. «Улесливий» –добросердя, з метою підпорядкування;
5. «Жалісливий батько» – страх, тривога і занепокоєння, що абсолютно обмежує свободу;
6. Бідолаха – скарги, сльози, брехня, гра на чужому співчутті. Найбільш «безсовісний» і жорстокий вид маніпулювання;
7. «Плющ» – бере тим, що зморить, нав’язливість, надокучливість з метою отримати бажане;
8. «Остап Бендер» – вільна зміна ролей,фальш, багатоликість на основі розрахунку.
Існують ще і маніпулятивні системи:
Активний маніпулятор намагається керувати іншими за допомогою активних методів. Він уникає демонструвати свою слабкість у стосунках, приймаючи роль повного сил. Він грає особу зневажливу і отримує задоволення, тримаючи контроль над іншими людьми, але залежний у своєму задоволенні від їх безсилля.
2.Пасивний маніпулятор – протилежність активному. Він дає можливість керувати собою активному маніпулятору. Таким чином пасивний маніпулятор відмовляється затрачати будь-які зусилля і прикидається безпорадним. Тоді як активний маніпулятор перемагає за допомогою поразки, пасивний дозволяє активному маніпулятору думати і працювати на нього, він в певному значенні перемагає своєю пасивністю.
3.Маніпулятор, який змагається або конкурує, розглядає життя як стан, що вимагає постійної пильності, оскільки тут можна або виграти, або програти: третього не дано. Для нього життя - це битва, де люди - це реальні або потенційні суперники. Він є чимось середнім між пасивним і активним маніпулятором.
4.Четверта (основна) форма маніпулятивної системи – це система байдужої маніпуляції. Маніпулятор виконує роль байдужого, ні на що не сподіваючись і намагаючись уникнути контакту з партнером. Його ключова фраза: "Мені байдуже". Він відноситься до іншої людини як до ляльки. Його секрет у тому, що йому зовсім не байдуже, інакше б він не продовжував маніпулювати.
Отже, маніпуляція (manipulatio - пригорща, жменька, ручний прийом) у психологічному розумінні - вид психологічної дії, який використовується для досягнення одностороннього виграшу за допомогою прихованого спонукання партнера по спілкуванню до здійснення певних дій та передбачає певний рівень вправності і майстерності при його проведенні.