Офісні страхи та імідж

Мало хто сьогодні може похвалитися тим, що має стабільну, спокійну, не стресову роботу. Більшість все-таки переживає на роботі стрес.  А стрес, як відомо,  породжує страхи. І в кожного з нас ці страхи свої. Хтось вміє їх приховати, хтось  — ні. Найпоширенішим серед офісних страхів, звичайно, є страх перед начальником і страх звільнення. А чого боїться сам начальник? Тому  перше запитання, яке я поставила керівнику консалтингової компанiї "Кориснi поради”, бізнес-консультанту, психологу Любомиру БОВАНЬКУ, таке:

—  Любомире Ігоровичу, які страхи має начальник?

— Начальник така ж сама людина, як і всі інші. Тому має ті ж самі страхи. Але в силу своєї посади він повинен вміти їх приборкувати і володіти ними. Якщо керівник не вміє цього, то впадає в апатію. Придивіться уважно до свого керівника — і ви все зрозумієте.  Науково доведено, що те, чого людина найбільше боїться, з нею і стається. Якщо працівник буде боятися, що його усунуть з посади, повірте, так і станеться.

— Якими бувають офісні страхи і як вони пов’язані з іншими емоціями?

— Загалом, страхи бувають природні і надумані. Природні – це, наприклад, страх невиліковної хвороби, смерті, висоти і т.д.  Офісні ж страхи завжди надумані. Це страх перед начальником, колегами. Страх втратити авторитет, страх відповідальності, звільнення, спізнення.  Будь-який страх – це різновид емоції. За емоційною шкалою це дуже низький емоційний стан, посередині шкали знаходиться тон 2,0 (антагонізм).

 Тони, розташовані над ним, – високі, а ті, що під ним, – низькі. Людина, емоційний стан якої знаходиться у верхній частині емоційної шкали, відповідно поводить себе і в офісі. Такий працівник енергійний, сповнений сили і нових ідей, про страхи й не думає.  І навпаки, працівник, емоційний стан якого внизу шкали, постійно скиглить, увесь час чимось незадоволений, усе йому не так. Він неналежно виконує свої обов’язки, він раб власних страхів.

Кожну людину супроводжують завжди два тони: постійний (хронічний) і гострий емоційний тон. Гострий залежить від того, що з людиною в даний момент відбувається: отримала гарну новину — тон піднявся, погану — опустився. Але є й постійний (хронічний) емоційний тон, в якому людина перебуває в нормальному стані більшість свого життя. Відповідно до того, де на шкалі емоційних тонів людина зазавичай перебуває,  у неї є п'ять світоглядних  стратегій і шаблонів поведінки: життя страшне, життя вороже, життя так собі, життя хороше і життя прекрасне. Все сприйняття і увага людини направляється, щоб підтримувати і надалі свою світоглядну стратегію, а інформація, що не підтверджує її, фільтрується і не пропускається до свідомості. Відповідно людина спілкується з людьми із свого світоглядного рівня і з безлічі варіантів вибирає той, що підтверджує її світоглядний рівень. Тому, щоб порозумітися з людиною, слід  відрізнятися від неї за емоційним тоном не більше як на одиницю — інакше вас просто не зрозуміють і вашу думку відкинуть.

Досвідчений керівник знає: чим вищим є емоційний тон працівника, тим більш людина відповідальніша, тим важливіші завдання їй можна доручити.

Думаю, що кожен зможе пригадати випадки зі свого життя, коли, наприклад,  ви мали прийти  в офіс або  на якусь дуже важливу зустріч о певній годині. І чомусь саме цього дня ви застрягли у ліфті або довго не було потрібної маршрутки — і ви спізнювались. Чому? Бо ви підсвідомо боялися спізнитись. Страх —  це, підкреслю ще раз, різновид емоції, причому дуже низької за шкалою емоційних тонів. Боїтесь чогось – значить притягуєте це.

Офісних пліток переважно бояться самі пліткарі. Начальника бояться люди з низькою самооцінкою. Бояться звільнення некомпетентні,  невпевнені в свої професійності люди. Коли людина чогось варта як фахівець, то вона не піддається страху, знаючи, що у разі звільнення знайде собі іншу роботу. Її емоції знаходяться у високих емоційних тонах. Ті ж люди, в кого емоції в низьких емоційних тонах, як правило, нічого не зможуть зробити зі своїми страхами і змінити щось, допоки не змінять свого середовища.

— Пане Любомире, я правильно зрозуміла: зміни слід почати не з себе, a варто змінити середовище?

— Так. На успіх у житті на 60% впливає середовище, на  30% — спосіб мислення і лише 10% припадає на наші знання та здібності. Ось уявіть: в одному офісі вже десять років працює людина, яка щодня ходить на роботу, виконує її, але панічно боїться начальника. І раптом одного чудового дня, ця людина вирішує: "Досить! Я змінююся! Я не буду більше боятися!" Що станеться? А те, що середовище почне з нею боротися. Піде страшенний опір. Не те що начальник — прості колеги не допустять змін: "Чогого це він вирішив себе так поводити? Знай своє місце. Не смій поводитись незвично для нас!" Тому зміни слід починати зі зміни середовища спілкування і свого способу мислення.

— Що ще лежить в основі офісних страхів?

—  Основу офісних страхів, як і будь-яких інших надуманих,  складає виховання і генетика. Перша реакція (поведінка)  на страх є автоматичною .  Взагалі, людина на 96-97% діє шаблонно і автоматично (скажімо, схильність до агресії чи навпаки — до апатії). Якщо емоції негативні, така людина усе своє життя чогось боїться. І чим більше вона це робить, тим сильнішим стає її страх. Боїться начальника, але сама провокує про нього розмови: "А пам’ятаєте, як він (начальник) когось звільнив, щось сказав, позбавиви премії? " — і так далі… Тобто щоразу сама шукає підтвердження своєму страхові.  Ось я вас зараз запитаю, скажіть одразу, не роздумуючи, – чи є у вас в колективі людина, про яку можна сказати, що вона усього боїться, завжди перелякана? І ви відповісте "так".

—  Чи варто критичні зауваження начальника відносити суто на свій рахунок і занадто емоційно на них реагувати?

— Бувають ситуації, коли керівник може довести особливо вразливого працівника навіть до сліз. Коли начальник проявляє агресію до певного працівника, причому регулярно,  людина  вже підсвідомо починає його боятися. Причин такої поведінки начальника може бути декілька: 1. Начальник так поводить себе зі всіма. 2. У нього може бути просто поганий настрій або особисті проблеми. 3. Начальник так поводить себе лише з певним працівником. Ось в цьому випадку винна сама людина. Працівник сам своєю поведінкою показав, як начальнику на нього реагувати. Навіть поглядом можна виказати страх. А страх — така емоція, яка дуже легко зчитується. І начальник відповідно реагує. До того ж, такий працівник-страхопуд  притягуватиме і сам буде тягнутись до подібних жертв.

— Який вплив офісні страхи мають на імідж людини?

—      Вкрай негативний, це однозначно. Кожен на роботі формує свій імідж, певне враження про себе. Подивіться на схему структури іміджу: якщо в якомусь секторі ви маєте страх — до біса ваш імідж. Кожен сектор має підтверджуватися наступним і гармонійно поєднуватись. Якщо, наприклад, ви хочете  скласти враження про себе як професіонала (сектор 1), а в душі вважатимете себе невдахою (сектор 5) і нічого не робитимете для отримання додаткової освіти (сектор 2) — то нічого з вашим іміджем не вийде.

— Як подолати офісні страхи?

— Усі способи можна поділити на три групи: 1) способи для заспокоєння; 2) способи, щоб підняти власний статус; 3) способи, щоб зменшити статус того, що лякає. Є безліч методів, які допомагають побороти надумані офісні страхи. Скажімо, вас раптово викликає до себе керівник. І ви не знаєте, якою буде тема розмови, а тому хвилюєтесь, вам трохи страшно. Щоб заспокоїтись, використовуйте таку вправу, як «дихання кулькою. Уявіть, що у вас в животі є маленький біла  тенісна кулька.  Коли вдихаєте повітря, кулька плавно піднімається до горла, робите видих – плавно опускається до сонячного сплетіння. Цей прийом допомагає подолати хвилювання перед невідомим, яке чекає за дверима кабінету керівника.

Або можна застосувати такий прийом, як «зменшення статусу співбесідника». Уявіть керівника дитиною 4-5 років на горщику чии мультиплікаційним героєм. Або такий спосіб, як «погляд лікаря на хворого», де лікар – ви, а роль пацієнта відведена начальнику.

А з методів для збільшення власного статусу можна уявити себе десятиметровим велетнем  чи слоном з товстелезною шкірою.

Дуже дієвим є «маніпулятивний прийом». Відправляючись на неприємну для вас бесіду, тримайте у руках якийсь предмет: ручку, олівець, листок паперу, а під час розмови крутіть, згинайте цей предмет, переводячи погляд то на нього, то на співрозмовника. Ваш співбесідник підсвідомо почне ототожнювати себе із цим предметом і русло розмови різко зміниться.

Можна свій страх перевести в гумор, гіперболізуйте небезпеку до абсурду. «Ой, я йду до Івана Івановича, зараз мене виваляють в дьогті і посиплють пір'ям, закують в кайдани і відправлять на ешафот!». Ще Віктор Гюго говорив :  "Ми сміємося, щоб не зійти з розуму!” Врешті-решт можна просто розізлитись на свій страх. Злість — набагато сильніша емоція, ніж страх.

І насамкінець, є одна вправа, яка   допоможе позбутися будь-якого надуманого страху. Її слід виконувати протягом 21 дня. Дієвість – 100% .  Найперше слід присісти, розслабитись і пройти п'ять наступних стадій:

1. Згадати, як в минулому вам заважав надуманий страх? Які можливості ви втратили, через цей страх (чогось не сказали, не зробили)?

2. Як ваш надуманий страх і тривожність  заважає вам тепер?

3.Уявити, як у майбутньому через свій надуманий страх і тривожність ви втратили все: здоров'я, близьких вам людей, усі фінансові ресурси. Гіперболізуйте проблеми, які в майбутньому може спровокувати страх чи інша емоція, якої ви хочете позбутися. Уявіть себе безпритульним бомжем, який не має нічого, і зрозумійте, що це є можливий розвиток подій і все це може статись, якщо ви і надалі проявлятимете негативну шаблонну реакцію, в нашому випадку — надуманий страх. Налякайте себе тим, чого дійсно варто боятися.

4.Перенесіть свою увагу на щось оточуєче вас зовні, а потім усвідомте, що буде повною протилежністю шаблонної поведінки. В цьому випадку протилежністю надуманого страху і тривожності буде —  сміливість, відчайдушність, віра у власні сили, кураж, безтурботність і легкий авантюризм, а також готовність до будь-якого розвитку подій.

5. Уявіть себе у майбутньому сміливою і відчайдушною людиною. Ви стали успішною і процвітаючою людиною завдяки тому, що знайшли в собі сили подолати свій страх. Гіперболізуйте усі вигоди, що вам дасть нова поведінка. Уявіть і порадійте своєму непохитному здоров'ю, чудовим взаємовідносинам з іншими людьми, порадійте казковому багатству — і все це завдяки тому, що ви стали сміливим  і почали вірити у своє безмежні можливості!..

Ітерв'ю проводила Оксана МОКРІЄНКО